В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Олександра Вітковського

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Олександра Вітковського — солдата 207 окремого батальйону територіальної оборони,  навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти в/ч A7376. Позивний “Іскандер”.

Олександр Вітковський народився 22 червня 1997 року у м. Калуші. Мав молодшого брата Олега. Пішов до 1 класу Калуської ЗОШ №6, згодом перейшов навчатися у Калуський ліцей №10, де навчався у класі із поглибленим вивченням хімії та біології. Після школи вступив на біологічний факультет Києво-Могилянської академії.

Був добрим та надійним другом. Був відкритою людиною та любив природу. Ще навчаючись на магістратурі працював у Інституті космічних досліджень. Після магістратури закінчив кіношколу, після якої пішов працювати оператором на один із телеканалів столиці України. 

Ще одним хоббі Олександра – була школа історичного танцю. У Києві хлопець знайшов свій другий дім. Проте 24 лютого 2022 року змінило його життя назавжди. Вдосвіта першого дня повномасштабного вторгнення рф на територію України Олександр подзвонив мамі Світлані і повідомив, що почалася війна. Захищаючи Київ, військовий отримав позивний “Іскандер”. Брав участь у боях за Бучу та Ірпінь. 

Олександр Вітковський служив навідником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти в/ч A7376. Пізніше з побратимами опинився біля кордону із Білоруссю. Потім “Іскандера” відправили до Бахмута, що на Донеччині. Ніколи не скаржився та не виявив слабкості. 

4 липня мати воїна отримала старшну звістку: Олександр разом із побратимами зайшли до однієї із шкіл. Вони перебували у підвалі. Вони зняли бронежилети та пішли до авіарозвідників. Саме у цей момент туди поцілили ворожі авіабомби. Загинули всі, окрім бійця, який заснув за партою у бронежилеті та касці. 

З 30 червня 2023 року Олександр вважався зниклик безвісти. Лише у квітні 2024 року родина отримала підтвердження загибелі мужнього воїна за результатами ДНК. Поховали Героя 22 квітня 2024 року на Алеї слави Калуського міського кладовища

25 квітня 2024 року йому було присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади” (посмертно). Також його нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня. 

Читайте також — “Вмів бачити позитив у найтемніші часи”: у Калуші відбувся бал пам’яті Героя Олександра Вітковського

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08