Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Андрія Юревича — водія стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А4267 в складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Андрій Юревич народився 29 червня 1970 року в місті Долина, що на Івано-Франківщині. Будучи старшим сином у родині, він змалечку був самостійним і намагався бути опорою та підтримкою для своїх батьків.
У 1976 році Андрій пішов до першого класу Долинської ЗОШ №1. Після закінчення школи він вступив до Брошнівського професійного училища, де здобув спеціальність газоелектрозварника. У 1988 році, по закінченні навчання, Андрій був призваний до армії. Він служив у Нагірному Карабаху, де вперше зіткнувся зі справжніми бойовими діями. Цей досвід сформував у ньому дух воїна та сильне відчуття справедливості. Андрій завжди чесно й сумлінно виконував свої обов’язки.
Після закінчення служби Андрій проживав і працював у Кривому Розі. Він був дуже працьовитим і завзятим, ніколи не відмовляв іншим у допомозі. Після закриття заводу, на якому він працював, Андрій повернувся до рідної домівки в Долині, де проживав і працював аж до повномасштабного вторгнення. Останнім місцем роботи героя була Новичанська сільська рада.
Андрій не був одружений, проте був безмежно закоханий у природу. У вільний від роботи час він любив займатися господарством, ходити на рибалку та по гриби, милуючись краєвидами різних місць.
З 24 лютого 2022 року Андрій відчув потребу вступити до війська, щоб захистити свою Батьківщину від загарбницької навали. Він неодноразово ходив до комісаріату, щоб доєднатися до лав Збройних Сил України. У колі сім’ї Андрій постійно повторював: “Як не я, то хто? Ми повинні відстоювати наші права, щоб Україна була вільною і незалежною державою”.
З 28 квітня 2022 року Андрій був добровільно призваний на військову службу. Він проходив її на Донецькому напрямку поблизу села Дружківка, де отримав контузію. Після цього його направили на лікування до Дніпропетровської клінічної лікарні. Андрій лікувався тривалий час, але, на жаль, 5 березня 2023 року помер у лікарні.
Поховали Андрія Юревича 11 березня 2023 року на Алеї Слави Долинського міського кладовища. Світлий і добрий спомин про звитяжного бійця назавжди залишиться у наших серцях, а також у спогадах його бойових побратимів, родичів та земляків.
23 серпня 2023 року Андрію Юревичу (посмертно) було вручено нагрудний знак “За заслуги перед Долинською громадою”.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08