Інформатор Калуш


ЖИТТЯ

В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Юрія Рішка

Юрій Рішко

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Юрія Рішка, з позивним “Зеніт”, старшого солдата 71 єгерської окремої бригади Десантно-штурмових військ.

Юрій Рішко народився 27 лютого 1996 року у місті Калуші. Він був єдиною дитиною в родині. З п’яти років виховувався без батька — його ростили мама, дідусь і бабуся, яка з дитинства прищеплювала Юрі дисципліну та самостійність.

Навчався у Калуській загальноосвітній школі №3. Був дотепним, розумним, добрим та щирим хлопцем. Він добре вчився, активно брав участь у шкільному житті, цікавився історією — вмів захопливо й точно розповідати про події минулого.

Юрій захоплювався спортом і любив активний відпочинок на природі з друзями. Був врівноваженим, комунікабельним, завжди мав власну думку й умів підтримати добрим словом. Відвідував гурток спортивного орієнтування, займався баскетболом у ДЮСШ. Також полюбляв читати, колекціонував марки, монети та купюри різних країн, грав на гітарі. На один зі своїх днів народжень отримав у подарунок телескоп — любив спостерігати за місяцем і зорями. Обожнював походи в гори та подорожі — вірив, що світ різноманітний, а мандри вчать бути толерантним і цінувати кожну мить.

Після школи вступив до Івано-Франківського університету Короля Данила, де здобув ступінь магістра за спеціальністю “архітектура та містобудування”. Додатково пройшов навчання за курсом технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, отримавши базові знання у сфері аграрної діяльності.

24 квітня 2019 року Юрія призвали на строкову службу. Служив у зенітно-артилерійському взводі в Черкасах. Саме там отримав позивний “Зеніт”. Армія загартувала його — навчила дисципліни, лідерству, стратегічному мисленню, стресостійкості.

Після звільнення в запас працював у Державному науково-дослідному інституті проєктування міст “Діпромісто”. Мріяв збудувати багатоповерхівку з видом на озеро — і жити у квартирі на її верхньому поверсі.

Однак пандемія COVID-19 змінила його плани. Юрій вирушив на заробітки до Польщі, де працював на заводі. Коли міг — відвідував маму з вітчимом, які також жили в Польщі, а ще мандрував новими містами.

У грудні 2021 року він повернувся в Україну. А вже 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення. Юрій, не вагаючись, 2 березня приєднався до лав Збройних сил України. Служив командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 71-ї єгерської бригади.

Брав участь у бойових діях у Слов’янську, Ізюмі, Запоріжжі, Харкові. Був нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”.

На жаль, 4 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України в районі села Бочкове, Чугуївського району Харківської області, Юрій Рішко загинув. Йому було лише 28 років.

11 липня він був похований на Алеї Слави міського кладовища в Калуші.

Посмертно Юрію Рішку присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”. Його ім’я навіки буде вписане в історію — як ім’я Героя, воїна, патріота.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору