“НМТ пройшов, а мова залишилась”: враження, аналіз і поради від філологині Тетяни Юзьвʼяк

Основна сесія НМТ вже позаду, а разом із нею — багато хвилювань. У матеріалі далі — про результати тестування очима калуської педагогині, її поради майбутнім учасникам та думки щодо рівня мовної культури й присутності діалектизмів у мові.

Інформатор поспілкувався з калуською філологинею, учителькою та письменницею Тетяною Юзьвʼяк.

— Пані Тетяно, які у вас перші враження після основної сесії НМТ?

— Я дуже задоволена результатами НМТ з ураїнської мови, учні склали тест добре. Більшість одинадцятикласників припустились лише 1 чи 2 помилок. Тому загальний бал справді заслуговує на щире захоплення (зазвичай це від 195 до 180).

Якщо говорити про результативність, то не завжди 200 балів — це крутий результат, тому що кожен (кожна) має свою межу. Велике значення має динаміка: є діти, які складали пробні завдання на 130 балів, а основну сесію склали на 170 — і це свідчить про їхню працю та наполегливість.

— Які помилки траплялися найчастіше?

— Учні, які допустили лише 1-2 помилки, це, зазвичай, через неуважність. Найчастіше — лексика й орфографія або й усіма улюблена орфоепія (наголоси треба вчити). Варто зазначити, що справді важкі завдання були виконані відмінно, а от, здавалося б там, де все знаєш на 100 відсотків, припустився помилки.

Насправді учні, складаючи кілька предметів одночасно, переживши сигнал повітряної тривоги, побувавши в укритті, достойно впорались з викликами сесій НМТ.

— Чи результати виправдали очікування?

— Так, результати НМТ виправдали очікування, навіть перевершили. Учні дуже задоволені, тому що результати високі, і зараз вони можуть обрати той університет, про який мріяли. Я насправді за них дуже тішусь,бо була дотичною до підготовки важливого іспиту в їхньому житті.

— Чи відображає НМТ реальний рівень знань?

— Тут все субʼєктивно. Буває, що учні добре складали пробні тести, але під час основної сесії не впоралися із хвилювання, а є таке, що навпаки, одинадцятикласники, які показували середній рівень, здали тест значно краще.

Вважаю, що дітей потрібно навчати бути стресостійкими, виховувати впевненість та віру в себе. На мій погляд, було б добре, якби протягом 10 та 11 класів у школі проводили контрольні роботи у форматі НМТ, дотримуючись усіх правил справжнього процесу. Це було б потужним інструментом поліпшення результатів, бо учні розуміли б суть сесії. У нас, до речі, був такий досвід.

— Які поради дасте тим, хто буде готуватись наступного року?

— Мої поради — це праця. Я завжди довіряю улюбленому Сковороді, і коли готую учнів до НМТ, кажу їм істинні слова філософа: “Бери вершину — і матимеш середину”. Це такий основний принцип навіть мого життя: якщо ти маєш мету, якщо ти можеш поставити цілі — то ти до них йдеш, незважаючи ні на що. Також важливими є наполегливість, дисципліна, системність, бо коли ти працюєш — ти бачиш результат.

Випускники мають хороший старт, аби справді витесати з себе справжнього українця (справжню українку). Хочу вірити, що знання, якими вони володіють, допоможуть не лише скласти НМТ, але й міцно тримати свою ідентичність, бо мова та історія – стовпи, що зараз тримають нашу країну.

— Чи помічаєте ви, як змінюється ставлення до української мови серед молоді?

— Воно дуже змінилось! Мене дуже тішить те, що наша молодь слухає україномовний контент. Ми нарешті вирвали з корінням оті російські пісні, знищили у своєму просторі контент мови країни-вбивці, віднайшли своє і міцно й щиро захоплюємось ним. Маємо розуміти: воїни стоять за нас у пеклі, тому ми не можемо дозволити собі говорити мовою окупанта. Кожного дня гинуть чоловіки, батьки, діти, тому будьмо справжнім україномовним фронтом тут.

— Яка мовна ситуація в Калуші на вашу думку? Як ставитеся до діалектизмів і суржику серед молоді?

— Ми живемо все-таки на Прикарпатті, і тут споконвіку була українська мова. Стосовно суржику — я б його викорінювала, а діалекти я дуже люблю! Використовую їх у власних поезіях, спілкуюсь діалектом і, мені здається, це — скарбниця нашої памʼяті, наших традицій, це щось вічне, це наша ідентичність.

Водночас мені подобається молодіжний сленг, не весь, але інколи чудово слухати, коли молоді люди спілкуються українською мовою з такими вкрапленнями сленгу. Звісно, мова йде тільки про розмовну лексику, це недоречно в офіційно-діловому стилі. Але загалом ситуація в місті — чудова, я поважаю тих людей, які є внутрішньопереміщеними, знайшли тут дім і переходять на українську, це справді дуже тішить.

— Ви — не лише вчителька, а й письменниця. Чи допомагає вам це у викладанні?

— Певно, що так. Якось те письменництво і вчительство створюють синергію мого буття. Радію, що учні знають про те, що пишу, і читають, а ще більше захоплює, що й учні пробують писати. Окрім того, мені допомагають і знання англійської. Тому закликаю вчити мови, бо вони щораз відкривають нову реальність та дозволяють смакувати життя.

— Чи плануєте нові книжки або проєкти?

— Я є авторкою трьох посібників уроків української мови для 5-7 класів Нової української школи. Цьогоріч вирішила спинитись, не бралась за написання уроків для 8 класу, але, гадаю, що з часом повернусь до цієї роботи.

Тим часом назбиралось багато віршів про війну, думаю зібрати їх у збірку, аби не загубились у соцмережах, але поки не відчуваю внутрішнього вогню до тієї роботи. Може, колись світ побачить ще один бік моєї душі, а може й ні. Найважливіше завдання, яке виконую зараз, — навчаю дітей рідної мови. Стосовно нових проєктів, то хай поки вистояться в тиші, але вони точно будуть.

— Дякую за розмову.

Анастасія Лісовська,
студентка Львівського національного університету ім. І. Франка

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08