Духовне серце села: історія двох втрачених храмів Верхнього Струтина

Село Верхній Струтин Рожнятівської громади, має давню історію, в якій церковне життя відігравало особливу роль. Колись у цьому прикарпатському селі діяли два храми, кожен з яких був осередком духовності, пам’яті й спільності для місцевих мешканців. Сьогодні про них нагадують лише старі карти, архівні документи та поодинокі згадки в церковних візитаціях.

Пише Інформатор.

На одній з таких карт — мапі фон Міга (1779–1783 років) — у межах села чітко позначені дві церкви. Як розповідає історик Володимир Мацьків, одна з них була на місці теперішньої церкви Успіння Пресвятої Богородиці, а інша — за потоком біля зупинки, поряд із землями, що межували з Двірськими ґрунтами.

Цікаво, що ці два храми мали різні титули. Один — традиційний для української церковної культури та Струтина титул Успіння Пресвятої Богородиці. Інший — рідкісніший у наших краях титул Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Це означає, що в минулому в селі співіснували два потужні духовні акценти — шанування Богородиці як Заступниці й Покровительки та окрема, більш урочиста увага до самого Христа і тайни Його народження.

Церква Різдва Христового прослужила кілька століть, однак уже на початку ХХ століття припинила функціонування і приблизно в 1906 році була розібрана. Згадки про неї зникли, та зберігся документ із 1762 року, що описує її як типовий дерев’яний храм з одним восьмигранним верхом посередині, вкритим гонтами.

За церковною візитацією, у селі діяла головна святиня — стара дерев’яна церква Успіння Пресвятої Діви Марії. Вона мала гонтовий дах з одним чотирикутним верхом посередині. Всередині церкви був особливий камінь із написом і датою 1640 р., проте через старовину текст на ньому став нерозбірливим.
Парохом церкви Різдва Христового був отець Михайло Янішевський, а церкви Успіння Пресвятої Діви Марії — Антоній Колибайкевич. Після смерті останнього храм певний час залишався без священника і занепав. Обидві парафії об’єдналися в одну громаду, і згодом виникла потреба звести нову церкву.

У 1850-х роках на місці церкви Успіння розпочали будівництво, але через нестачу коштів процес затягнувся, і церкву освятили лише у 1878 році. Відтоді вона вже майже 150 років служить греко-католицькій громаді села. Це вже четвертий храм у селі. За легендами, які передаються від старожилів, колись у давнину на горі Сокіл стояла перша церква в селі. Про неї немає письмових джерел, проте її існування підтверджується податковими реєстрами XVI століття, найдавніший із яких датується 1517 роком і містить згадку про священника, що свідчить про наявність храму в селі вже в цей час.

Історичні джерела, що зберігаються в архівах України та Польщі, дозволяють відтворити духовну історію Верхнього Струтина. Як повідомив Володимир Мацьків, зараз триває робота над підготовкою друкованого видання, присвяченого історії села. Минуле оживає і нагадує нам: там, де є віра, завжди живе надія.

 

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08