“Знайшов своє покликання у ЗСУ”: мама Станіслава Соломчака з Калуша пригадала життєвий шлях воїна

Станіслав Соломчак загинув 25 січня 2025 року у Луганській області. Мати пригадує, що її син знайшов своє покликання у ЗСУ, адже у 2024 році, коли перед Великоднем він востаннє приїхав у відпустку то був дуже хворим, але лікуватися не хотів. Його вмовляли медики, але він відповів, що повертається, бо хлопці прийдуть із відпустки, а його немає.

Розповідає Інформатор, покликаючись на Укрінформ

Мама стверджує, що Станіслав був жвавим та компанійським парубком. У вільний час він захоплювався дворовим футболом, самотужки опанував комп’ютер. Мав старшого брата на якого рівнявся.

“У початковій школі син вчився дуже гарно. На все мав власну думку, вмів писати цікаві твори. У старшій школі любив біологію, – пригадує мама, пані Жанна. Сергій старший від Станіслава майже на 10 років. Увесь вільний час проводив із ним, вони були дуже близькі. Сергій фактично замінив йому батька”

Після школи хлопець довго не міг знайти себе, але зрештою обрав фах автослюсаря. У 18 років його призвали на строкову службу, а після початку повномасштабної війни, у липні 2022 року він підписав контракт із ЗСУ. Пані Жанна розповідає, що всі його відмовляли від цього кроку, але він ніколи не скаржився і нічого не просив:

“Ми відмовляли його від цього контракту, але Станіслав мав мрію – потрапити у Французький дивізіон. У військо пішов худим та кволим, а вже там витягнувся і змужнів настільки, що його ніхто не міг упізнати. Він вже тоді виконував бойові завдання біля Харкова. Станіслав навіть отримав першу відпустку за те, що з побратимами успішно знищили кілька ворожих дронів та ракет. Тоді ми родиною поїхали на Новий рік у гори, на відпочинок”, – розповідає пані Жанна.

Згодом у 2023 році написавв рапорт про переведення до 3-ї штурмової бригади, де продовжив службу інструктором та командиром розрахунку.  До того воїн служив стрільцем у ракетно-зенітному дивізіоні. Побратими пригадують, що з ним ніколи не було страшно йти у бій.

Мама пригадує, що у “Стреса” було вісім контузій, а поранення отримав у с. Предтечине:

“У сина було вісім контузій. Поранення він отримав у травні 2023 року в селі Предтечине. Куля влучила йому в ногу та рикошетом пройшла через груди, застрягла у бронежилеті. Станіслав лікувався у Дніпрі і одразу повернувся на фронт. Навіть додому не приїхав”, – розповідає мама військового.

Герой з Калуша брав участь у боях у Харківській та Луганській областях, на Донеччині звільняв від окупантів Предтечине, Дружківку, Іванівку та Бахмут. Загалом був учасником понад 50 бойових зіткнень.

Зі слів матері, Станіслав знайшов своє покликання, адже у 2024 році, коли перед Великоднем він востаннє приїхав у відпустку то був дуже хворим, але лікуватися не хотів. Його вмовляли медики, але він відповів, що повертається, бо хлопці прийдуть із відпустки, а його немає:

“Торік перед Великоднем Станіслав востаннє приїжджав додому у відпустку. Він був хворим, лікуватись не хотів. Медики просили залишитись ще вдома, але він відмовився. Мовляв, хлопці прийдуть із відпустки, а його немає. Тоді Станіслав мені зізнався, що після закінчення контракту планує відпочити місяць і повернутись на службу. Він знайшов своє покликання в ЗСУ”, – каже пані Жанна.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08