У Рожнятові місцева жителька Ніна Тимків під час прогулянки на березі озера зробила тривожну знахідку — у лісовій частині горіло залишене кимось багаття, а поруч безліч сміття.
Пише Інформатор.
На перший погляд, це може здатися дрібницею, розповідає рожнятівчанка Ніна Тимків. Але варто лише уявити наслідки — і стає моторошно. Один невчасний подув вітру, кілька іскринок на суху траву чи хмиз — і ось уже спалахує пожежа.
“Ми пам’ятаємо історію про так звану Мармулядову пожежу, що колись знищила значну частину Івано-Франківська. Тоді господиня лише на мить залишила без нагляду багаття, на якому варила сливову мармуляду. Іскри полетіли на солом’яний дах, і місто опинилося у вогні. Так само і в Рожнятові: одна компанія, що залишила розведений вогонь у лісі, може стати причиною трагедії для всієї громади. Я живу поруч, в урочищі Підмонастир, на жаль, проблема не лише у вогнищах”, — говорить пані Ніна.
Жінка зауважує, що чимало людей перетворюють відпочинок на природі у безконтрольні застілля. Ніна пригадує, як нещодавно з донькою відпочивала на річці. Неподалік влаштувалася галаслива компанія: десятирічна дитина розливала горілку дорослим прямо у воду, а супроводжувалося це все криками і гучними розмовами.
Ще один приклад — облаштоване кілька років тому місце відпочинку між першою і другою дамбою у Рожнятові. Там був столик із лавочками, затишне місце, особливо гарно восени. Та спершу поруч виросла купа пляшок від алкоголю, потім лавочки підпалили, залишився один понівечений столик. У підсумку — втрачена територія, яка могла бути осередком затишку для багатьох родин.
Пані Ніна каже, що під час прогулянок на природі телефон бере вкрай рідко. Зазвичай, коли очікує якогось важливого дзвінка.
“Того дня я також гуляла лісом без телефону і не змогла зробити фото. Ми вже звикли до сміття у лісах та на берегах річок. Це “класика”, як гірко жартують місцеві. Але тепер мова йде про новий рівень безвідповідальності — згарища на місці відпочинку. Чи справді для відпочинку потрібні горілка, крики й багаття у лісі? Адже їсти й пити можна й вдома. А от для тих, хто йде на природу, щоб подихати свіжим повітрям і знайти спокій, часто не залишається іншого вибору, як сидіти вдома або шукати відлюдні місця далеко від громади”, — каже пані Ніна.
Рожнятівчанка переконана, що настав час замислитися: чиї сліди ми залишаємо після себе — цивілізованої людини чи двоногого руйнівника? І з нею погодяться сотні рожнятівців, які мріють бачити природу свого краю не спаленою й засміченою, а затишною і живою.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
