Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Миколу Джуса — молодшого сержанта, замкомандира розвідувального відділення 132 окремого розвідувального батальйону.
Микола Джус народився 2 серпня 1996 року в селі Негівці Калуського району Івано-Франківської області. Микола вирізнявся відвагою, впертістю, мужністю та вмінням відстояти свою думку ще з дитинства. Він був добрим, чуйним і допитливим хлопчиком.
У 2002 році пішов до місцевої загальноосвітньої школи. Був непосидючим учнем, але водночас розумним і мрійливим. Микола завжди мислив по-дорослому і вирішував свої справи самостійно, вмів бути відповідальним за свої слова і дії. Змалку батько і дідусь прививали Миколі любов до техніки і рідної землі.
Після дев’ятого класу він вступив у професійно-технічне училище у Войнилові, де здобув професію тракториста-машиніста. Батько мріяв, що син буде його помічником, а згодом продовжить його справу.
Після училища Миколу призвали для проходження строкової військової служби до лав Збройних сил України. Спочатку служив у навчальному військовому центрі в Харкові, а потім у Золочеві на Львівщині. На службі Микола отримав звання молодшого сержанта і професію кінолога. Він з дитинства любив собак і вмів з ними поводитися, а вони відчували його доброту та щирість.
Після демобілізації Микола вирішив пізнати світ і поїхав за кордон, щоб порівняти життя там і в своїй рідній Україні, а також заробити грошей для відкриття власної справи на батьківщині. Душа мрійника прагнула писати, і він почав працювати над книжкою, щоб згодом відкритися для світу як людина та особистість. Здавалося, своїми блакитними очима він міг подивитися так глибоко в небо аж до самого космосу.
Життя було відкрите для молодого чоловіка, але все змінилося 24 лютого 2022 року, коли Микола повернувся до України, щоб стати на захист своєї землі. У Великій Британії він проходив навчання, про яке із задоволенням розповідав рідним. Там здобув нові навички і став розвідником. Кожен день був новим досягненням, Микола формувався як мужній воїн і справжній захисник.
Після навчання він відправився в зону бойових дій разом із побратимами і мріяв дійти до перемоги. Але не судилося: 25 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області Микола загинув.
Поховали героя 1 жовтня 2023 року у рідному селі Негівці на Івано-Франківщині. На похороні священник розповів, що траурний кортеж супроводжували знаміння: чисте небо над головами, біла хмарка над церквою, яка нагадувала ангельські крила, що згодом розділилися і утворили фігуру, схожу на покров Божої Матері. Зникла вона так само раптово, як і з’явилася. Бог завжди з нами, він нас не покидає і дає нам знаміння.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
