Лицарська традиція, Пласт та прощання із прапором: що робити із понищеним національним полотнищем

На українських цвинтарях майорять тисячі прапорів, більшість із яких – національні. В силу обставин – на сонці, вітрі чи дощі вони знищуються. Що робити та як краще вчинити із таким прапором? Як виявляється є давня лицарська традиція, яку перейняв Пласт

Розповідає Інформатор.

Пластун Юрій Юзич зі Львова розповів, що такі традиції існують у різних куточках світу. Зокрема, цю ж традицію мають американські скаути. Як усе відбувається:

“Ряд країн, як от США, мають традицію прощання із прапором. Його реалізовують скавти або ветеранська організація “Американський легіон”. Прапори збираються упродовж року у спеціальних пунктах (скавтських домівках), у підготовлених ємкостях. А на день прапора – після відповідної молитви – спалюються.

У Данії церемонія прощання з національним прапором регулюється окремим державним законом. Важлива особливіть цієї церемонії – вона не є публічною. Бо це ж національний прапор і публічне спалення граничить із розумінням, яке може потрактувати такий обряд збесчещенням державного символу”, – ділиться Юрій.

Чоловік зізнається, що до нього протягом року декілька разів зверталися із пропозицією, щоб український Пласт перейняв традицію американських скаутів із прощання з прапором. Ба більше, така церемонія вже була у Кривому Розі, втім, як зауважує Юрій, попри публічний характер заходу, деякі громадяни трактували це як наругу над прапором:

“Упродож останнього року кілька людей звертались до мене з пропозицією, щоб Пласт – як і скавти у США – взяв на себе цю важливу функцію. Через запровадження церемонії прощання з прапором. У Кривому Розі така церемонія навіть реалізувалась, однак через публічний характер заходу була потрактована частиною громадянства, як якась наруга над прапорами”, — каже він.

До теми – Пластунський з’їзд на Рожнятівщині: три дні єдності, гірських мандрівок і духу патріотизму | ВІДЕОРЕПОРТАЖ

Дивіться також:

Зі слів військового, днями Крайовий мандрівний вишкільний табір “Говерля” піднявся у Горганах до бункера полковника УПА Миколи Твердохліба-“Грома”. Із місця смерті командира військової округи УПА “Говерля” діти принесли два прапори, які вже виглядали далеко не так, як мають виглядати прапори. Того ж вечора відбулась пластова ватра. Комендант згаданого пластового табору готує пам’ятку щодо церемоніалу прощання з прапором для пластунв і пластових осередків.

Додамо, що бункер полковника Миколи Твердохліба на псевдо “Грім” був збудований на Надвірнянщині восени 1953 року. 17 травня 1954 року його оточили енкаведисти. Полковник УПА разом із дружиною застрелилися, Після чого бункер було закидано гранатами, а підпільницю “Ружу” Анну Попович  схоплено.

Військовослужбовець та пластун Юрій Юзич описав основні поради, як максимально урочисто можна провести церемонію прощання із прапором. Як приклад, подає прощання із прапором, що відбувся у серпні 2025 року на пластовому таборі “Говерля”:

1.  Прощання відбувається під спів пісні “Прапоре наш”. Вона є в ютубі, дуже раджу послухати – зміст супер відповідний. Пісня написана століття тому юнаком, який виростав дитиною під час визвольної війни. Пісня надзвичайно символічна, зокрема тому, що її автора – гетьманського пластуна-скоба – розстріляло гестапо на Куртцмовій горі у Львові. Він не зламав пластової присяги, залашився вірним словам свого вірша-пісні про прапор.
2. Прощання із прапором відбувається не публічно. Можна із запрошеними гостями, але не під відеокамери для подальшої трансляції тим, хто може не зрозуміти що і для чого відбувається. Захід цей буде тим ю важливішим, чим більше матиме інтимний характер (в розумінні ціннісної близькості учасників церемонії). Бо це прощання з прапором, а не щось інше.
3. Перед церемонією має бути слово-пояснення. Прощання відбувається – як на світлині – при урочисто розгорнутому державнному прапорі (у пластовій практиці розгортаєтсья також червоно-чорний прапор боротьби за незалежність України). Це дуже важливо, бо прапор із яким відбувається прощання – має бути складеним, його не видно. Важлива візуалізація, що цей час належить прапору – національному і державному символу.
   

   Фото зі сторінки Юрія Юзича

4. Честь прапору. Вона виявляється у тому, що присутні стають на струнко і виконують пісню “Прапоре наш” (співають, а не слухають запис). Хорунжі із чинними прапорами, які на дервках, отримують команду: “Прапори, почесть дай!” (древка прапорів приводяться у горизонтальне положення, а прапори на них не мають торкатись землі).
5. Прапор не кидається у вогонь, як щось не потрібне, а кладеться акуратно у ватру, яка вже догоряє (звісно, краще в темну пору дня, що складає додаткову емоційність церемонії).
6. Після того, як прапор покладено у вогонь, хорунжий/жа/жі, які принесли його до вогню – стає/ють на струнко і віддає/ють останню честь прапору.
   
7. Ватра у якій відбуваєтсья церемонія прощання із прапором має бути у загальній свідомості місцем відповідної церемонії, а тому не використовується для інших побутових цілей (спалювання сміття, приготування їжі тощо).
8. Попіл з ватри, не викидається кудись, а найкраще – залишається на місці і закладається дерном (відповідно перед розпальюванням вогню цей дерн завбачливо складається для того, щоб опісля повернути це місце до природного стану).
   Зауваження і пропозиції можна писати у коментарях. Це допоможе Ярко Булишин більш точно описати рекомендації для церемонії прощання із прапором

Військовий Юрій Юзич звертає увагу, що якщо людина не знає, що робити із державним прапором України, який у силу часу та обставин зносився, то радить передати його пластунам, які з почестями здійснять церемонію прощання:

“Ну і, насамкінець, – якщо не знаєте, що зробити із старими уживаними прапорами, то зверністься до пластунів. Попросиіть їх провести почесну церемонію прощання із прапором. Щоб ті, які гинуть за нього і борються – були спокійні, що наш державний символ у надійних руках тих, хто обрав служіння за свою місію та знає безцінну вартість прапору. СКОБ!”, – пояснює він.

До теми – Український прапор — в окупованих містах | ФОТОДОБІРКА

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08