У парламенті з’явився законопроєкт про обмеження відстрочки для частини студентів

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає уточнення категорій студентів та працівників закладів освіти, які матимуть право на відстрочку, і стосується студентів, які перевищили термін навчання або вступили після 25 років.

Ділиться Інформатор, посилаючись на сайт Судово-юридична газета.

У Верховній Раді зареєстровано ще один законопроєкт, який є альтернативним урядовому та стосується обмеження права на відстрочку для учнів коледжів, що почали навчання після 25 років, а також для студентів, які перевищили термін виконання академічної програми. Ініціатором законопроєкту №13634-1 виступив народний депутат від фракції “Слуга народу”, член Комітету ВР з питань освіти Роман Грищук.

У запропонованому документі передбачено, що під час мобілізації не підлягають призову:

• учні закладів професійної та фахової передвищої освіти, які почали навчання не пізніше року досягнення 25-річного віку та навчаються за денною або дуальною формою;

• здобувачі вищої освіти, що навчаються у межах розрахункового строку виконання освітньої програми за денною або дуальною формою;

• докторанти, а також лікарі-інтерни, фармацевти-інтерни та лікарі-резиденти.

Такі особи зберігатимуть право на відстрочку лише у випадку, якщо вперше здобувають вищий рівень освіти у закладах чи наукових установах України відповідно до послідовності, визначеної статтею 10 Закону «Про освіту».

Поняття “в межах розрахункового строку виконання освітньої програми” означає, що студент повинен завершити навчання у терміни, визначені закладом освіти, включно з усіма іспитами, заліками та захистом диплома, без урахування академічних відпусток чи повторних курсів. Таким чином, право на відстрочку зберігається лише для тих, хто навчається у встановлені строки.

Наприклад, студент, який вступив на програму бакалаврату у вересні 2023 року, має закінчити її у червні 2027-го. Якщо через академвідпустку чи перездачі навчання буде подовжено, після цієї дати відстрочка втрачається.

Крім того, документ передбачає відстрочку для працівників закладів освіти, які працюють щонайменше на 0,75 ставки за основним місцем роботи та належать до таких категорій:

• наукові працівники з науковим ступенем;

• науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти;

• педагогічні працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної та загальної середньої освіти.

За словами Романа Грищука, уряд 15 серпня 2025 року вніс законопроєкт №13634, але він не враховує питання відстрочки для педагогічних працівників закладів вищої освіти. Їхня категорія була розширена Законом від 6 червня 2024 року №3791-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».

Альтернативний законопроєкт має уточнити коло педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, а також здобувачів освіти, які можуть претендувати на відстрочку.

Згідно зі статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, відстрочка передбачена для учнів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів і докторантів, які навчаються за денною чи дуальною формами, а також для науково-педагогічних і наукових працівників із науковими ступенями.

Водночас на практиці виникли зловживання, коли військовозобов’язані чоловіки повторно вступали до закладів освіти на рівень, що дорівнює або є нижчим за вже здобутий, аби уникнути мобілізації. За останні пів року кількість таких здобувачів серед осіб старших за 25 років зросла: до 17 338 у професійно-технічній освіті та до 75 618 у фаховій передвищій освіті.

З урахуванням цього Кабмін зареєстрував законопроєкти №13193 та №13634, які уточнюють окремі положення пункту 2 частини 3 статті 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зокрема щодо відстрочки педагогічних працівників закладів вищої освіти.

Чинна редакція передбачає право на відстрочку для наукових і науково-педагогічних працівників із науковими ступенями, а також педагогічних працівників закладів фахової передвищої, професійної та загальної середньої освіти. Водночас закон від 6 червня 2024 року №3791-ІХ посилив роль наукової роботи у вишах, через що частина науково-педагогічних працівників перейшла до категорії педагогічних.

Ще одним напрямом трансформації вищої освіти стало розмежування навчальної та наукової роботи у вишах, що дозволяє залучати практиків на викладацькі посади завдяки збільшенню їх навчального навантаження.

Однак нинішня редакція закону не охоплює педагогічних і науково-педагогічних працівників вищої освіти без наукового ступеня, що може створити ризики для забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного стану.

У “Доповіді про якість вищої освіти в Україні” за 2024 рік зазначено, що у ЄДЕБО зафіксовано 93 750 осіб, які викладають у закладах вищої освіти за основним місцем роботи, з них 39 492 — чоловіки. При цьому 91,2% уже мають науковий ступінь і користуються відстрочкою.

Таким чином, розширення категорій педагогічних і науково-педагогічних працівників незалежно від наукового ступеня не зменшить суттєво мобілізаційний потенціал держави, але дозволить зберегти кадровий склад та забезпечити безперервність навчального процесу, підсумував Роман Грищук.

Зображення: Волинські новини

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08