Село Верхній Струтин, що на Рожнятівщині, має цікаву і давню історію. Історик Володимир Мацьків вважає, що будь-яка громада — це, передусім, люди, які її населяють.
Пише Інформатор.
Історик Володимир Мацьків вважає, що саме люди у селі творять його історію, зберігають традиції й пам’ять про предків. Історик каже, за століття багато прізвищ зникло, але чимало й досі живуть у селі. Так формувалася своєрідна мозаїка, де поруч співіснували десятки родів, кожен із яких залишив свій слід у житті громади. Саме ця різноманітність робить історію Верхнього Струтина особливо цікавою: кожен рід, навіть найменший, має власну історію й свої маленькі секрети.
“У багатьох селах є одна цікава особливість — здається, що півсела носять одне й те саме прізвище. Для прикладу село Нижній Струтин. Там, здається, кого не спитай, то Бігун або Кравців. Верхній Струтин у цьому плані трохи інший. Його історія розвивалася по-своєму: ще в давніх документах згадуються Струтинські — найдавніший рід, тісно пов’язаний із назвою села. З часом цей рід розрісся на численні гілки, серед яких Берличі, Борковичі, Дашковичі, Ілітичі, Калиновичі, Ковалевичі, Павловичі, Проташевичі, Завадовичі. Поступово в селі з’явилися й інші роди, які також міцно вкорінилися, збагачуючи життя громади та додаючи нові історії й традиції”, — говорить пан Володимир.
Задум, яких прізвищ у Верхньому Струтині найбільше, у Володимира Мацьківа виник ще під час минулих виборів. Історик зазначив, що тоді у селі формували списки жителів і він та однодумці тоді висловилися, щоб було б добре, щоб підрахувати скільки і які саме прізвища зустрічаються найчастіше.
“Топ-5» родів складено на основі статистичних даних та списків мешканців, яким станом на 2005 рік виповнилося 18 років. На початок 2005 року в селі було зареєстровано 1395 мешканців віком старше 18 років”, — наголошує історик.
Пан Володимир зазначив, що відкриваючи топ-5 родів Верхнього Струтина одразу маленький сюрприз: жодна зі стародавніх Струтинських родин у нього не потрапила. Ті самі Борковичі (28), Ілітичі (18), Калиновичі (20), Ковалевичі (49), Павловичі (43), які протягом століть були невід’ємною частиною села, цього разу поступилися місцем іншим родам. Загалом треба зазначити, що абсолютна більшість родин у Верхньому Струтині обмежуються двома десятками представників. Дещо численнішими є роди Копач (31), Сідик (38), Цебер (43). Однак жоден з них теж не входить в топ-5. А займає 5-те місце рід Мацьків — 56 дорослих мешканців. З невеликим відривом 4-ту сходинку займає рід Тарас. Це прізвище носить – 58 мешканців. Бронзу топу посідає прізвище Урядко, аж 105 дорослих, які помітно формують сучасне обличчя громади. На другому місці, ще більш чисельний рід Янків — 110 осіб. Ну і лідером та відповідно найпоширенішим прізвищем у Верхньому Струтині є Рудий – 116 осіб, а це кожний 13 дорослий мешканець на той час.
Історик вважає, що демографічна ситуація в селі погіршилася протягом останніх десятиріч, а кількість мешканців зменшилася, бо багато родин залишили село у пошуках роботи та кращих умов життя. Повномасштабне вторгнення росії радикально змінило все: життя громади, розселення родів та звичні ритми села.
“І хто знає, через кілька років ми складемо зовсім інший топ-5 родів Верхнього Струтина, адже життя громади постійно змінюється”, — наголосив Володимир Мацьків.
Нагадаємо, раніше ми писали про історію двох втрачених храмів Верхнього Струтина.
Фото ілюстративне.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
