Парламент прийняв закон про Військового омбудсмана. Що він передбачає?

17 вересня Верховна Рада України прийняла в цілому як закон законопроект №13266 про Військового омбудсмана, ініційований Президентом Володимиром Зеленським.

Пише Інформатор, покликаючись на Судово-юридичну газету.

За відповідний закон проголосували 283 народні депутати. Законом №12366 встановлюється, що що Військовий омбудсман є посадовою особою, через яку Президент здійснює демократичний цивільний контроль за сектором безпеки і оборони з питань забезпечення дотримання органами військового управління (органами управління), командирами (начальниками) прав:

• військовослужбовців у зв’язку з виконанням ними обов’язків військової служби, резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів,
• членів добровольчих формувань територіальних громад у зв’язку з їх участю в підготовці та виконанні завдань територіальної оборони чи безпосередньою участю у бойових діях, осіб, які на добровільній і конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України, а також особового складу правоохоронних органів, залучених до безпосередньої участі в бойових діях.

Призначення на посаду терміном 5 років здійснює Президент України. Особа, яка призначається на дану посаду повинна відповідати наступним критеріям:

• бути громадянином України;
• на момент призначення мати не менше 30 років;
• мати вищу освіту за ступенем не нижче спеціаліста (магістра);
• володіти державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
• протягом останніх 5 років перед призначенням проживає в Україні;

Окрім цього, Президентом утворюється Офіс Військового омбудсмана як допоміжний орган. Апарат Офісу Військового омбудсмана складається з керівника апарату, державних службовців, а також інших осіб, які працюють за трудовим договором (контрактом). Військовий омбудсман може мати першого заступника та двох заступників.

Військовий омбудсман зможе розглядати скарги і проводити перевірки стосовно ймовірного порушення прав осіб, на яких поширюється дія цього закону. Строк розгляду скарги не може перевищувати 10 робочих днів з дня її одержання, крім випадків, коли зміст скарги дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя і здоров’я особи, прав якої стосується скарга. У такому випадку строк реагування не може перевищувати 3 днів.

Не підлягають розгляду скарги в разі, якщо скарга стосується надання правової позиції або тлумачення норм законодавства, вимоги скарги є предметом будь-якого судового провадження тощо.

У разі, якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це у визначеному законодавством порядку невідкладно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень – також НАЗК.

Відомо, що Військовий омбудсман зможе:

• запитувати та отримувати від державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, утворених відповідно до законів України військових формувань, підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форми власності в межах їх повноважень, передбачених законом, органів військового управління (органів управління), командирів (начальників) інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;опитувати та отримувати від осіб, які володіють інформацією, необхідною для виконання покладених на нього завдань, під час проведення перевірок письмові пояснення;
• виступати замовником досліджень у сфері захисту прав осіб, на яких поширюється дія цього Закону;
• невідкладного прийому керівниками (начальниками), посадовими і службовими особами субʼєктів, з питань виконання покладених на нього завдань;
• безперешкодно відвідувати і перебувати з урахуванням обмежень, визначених законодавством, на території об’єктів органів військового управління (органів управління), з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів, у тому числі в районах ведення воєнних (бойових) дій;
• залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів;
• забезпечувати на умовах конфіденційності і добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про порушення прав осіб, на яких поширюється дія цього Закону;
• взаємодіяти для виконання своїх повноважень з органами військового управління (органами управління), командирами (начальниками), правоохоронними органами, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями;
• готувати та подавати в установленому порядку уповноваженим учасникам правотворчої діяльності пропозиції щодо удосконалення правового регулювання;
• складати та подавати органам військового управління (органам управління), командирам (начальникам), державним органам та їх посадовим особам висновки і рекомендації;
• надавати роз’яснення, методичну та консультативну допомогу з питань дотримання прав осіб, на яких поширюється дія цього закону тощо.

Нагадаємо, що наразі Уповноваженою Президента з питань захисту прав військовослужбовців є Ольга Решетилова.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08