Взимку 1938 року між польським послом Броніславом Войцеховським і митрополитом Андреєм Шептицьким розгорівся конфлікт, у ході якого перший виголосив промову проти українців та УГКЦ. Відтак, по українських містах і селах, зокрема й у Калуші, громадськість різко виступила на захист свого провідника у особі Шептицького. Якою була позиція калушан стосовно цієї ситуації…
Розповідає Інформатор.
У лютому 1938 році у Калуші зібралося віче, під час якого калушани висловили своє ставлення до польського посла Войцеховського та показали свою відданість Католицькій Церкві та митрополиту Андрею Шептицькому. Цікаві відомості знаходимо у газеті “Наш прапор” за 23 лютого 1938 р. :
Далі подаємо оригінал тексту із красномовним заголовком: “Громадянство Калуша заявляє безмежне привязання…”:
“На вістку про нахабний виступ пос. Войцеховского у варшавському соймі дня 3. лютого ц. р. зібралося відрухово українське громадянство міста Калуша без різниці партійних переконань і вислухавши короткого річевого реферату, рішила одноголосно:
1. Вислати письмо до їх Ексцеленції Митрополита.
2. Напятнуватн виступ посла Войцеховского.
3. Висловити здивування, що ця клевета і погрози не стрінулися з належним відпорем чи хочбн опрокиненням компетентних чинників.
Супроти того зібрані заявляють, що будуть боронити слушних прав нашої Української Католицької Церкви і її духовенства, а для Дорогої і Священної Особи Князя нашої Церкви висловлюють своє безмежне привязання і синівську любов, бо Він серед теперішній обставин є не лише нашим Архипастирем Церкви, але й Провідником. Слідують підписи”
У чому полягав антиукраїнський виступ Войцеховського?
Як зазначає у статті “Історія конфлікту польського посла Броніслава Войцеховського і митрополита Андрея Шептицького в 1938 р.” доцент кафедри історії України і методики викладання історії КНУВС Олег Єгрешій, Броніслав Войцеховський у своєму антиукраїнському виступі у Варшавському сеймі назвав стосунки УГКЦ та Польші “анормальними”.
Самого ж митрополита Андрея Шептицького і греко-католицьку церкву пов’язував з керівниками “шовіністично-політичного українського суспільства”. На думку посла, це заважало нормалізації польсько-українських відносин у другій половині 1930-их рр.
Приводом до виступу, що в історіографії названо “Silna Polska, gdy mniejszość przynosi korzyści Polsce” (“Сильна Польща тоді коли меншість приносить користь Польщі”), стала заборона митрополитом УГКЦ польським воякам східного (греко-католицького) обряду, а також польській армії брати участь у Йорданському святі у січні 1938 року.
Така заборона мотивувалася митрополитом на тлі можливого загострення українсько-польських відносин у Львові. Водночас, за словами науковця, справжня причина послідовного антиукраїнського виступу польського посла криється в іншому — в підтримці Андреєм Шептицьким українців у Польщі.
Нагадаємо, що у Хотіні збереглась грамота, яку Андрей Шептицький видав 90 років тому. В чому її цінність?
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
