В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Михайла Барана

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Михайла Барана — гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону однієї з військових частин.

Михайло Баран народився 9 жовтня 1980 року у селі Голині Калуського району. Мав двох братів — старшого і молодшого. Навчався у місцевій сільській школі, а після закінчення 9 класу пішов здобувати професійну освіту у Брошнівському училищі.

Пройшов строкову службу в армії та почав працювати на різних роботах, їздив на заробітки. Був добрим та працьовитим, майстром на всі руки. Робота з деревом чи бетоном, різні ремонтні роботи — вмів усе.

У 2004 році одружився, але згодом розлучився з дружиною. Мав двох синів. Проживав із мамою та був опорою для неї.

Мобілізували Михайла Барана 1 січня 2024 року. Він почав служити гранатометником, мужньо і віддано стояв на захисті України. Воював на Донеччині, Харківщині… Був двічі поранений. Перше осколкове поранення рук і ніг отримав у квітні в Авдіївці. Після місяця лікування на реабілітації вдома, повернувся до побратимів. 

12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у Харківській області (в селищі Піщане) солдат Михайло Баран отримав важке поранення, коли влучив FPV-дрон. Майже півтора місяця він перебував у комі, переніс складну операцію, але 26 вересня в лікарні у Києві його життя таки обірвалося.

Побратими запам’ятали його як надійного та мужнього чоловіка, який любив жартувати і на якого можна було покластися. 

Поховали воїна у рідному селі.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08