Покрова, козаки та вареники: як це було у Добровлянах | ВІДЕОРЕПОРТАЖ

Ой не вчора то було, і не сьогодні, а за давніх славних літ, коли ще січова чайка хвилю Лімниці краяла, а шабля в піхвах співала козацької правди, — тоді й вареники на столі у Добровлянах були не забавкою, а святинею! Збиралася дівоча сила в хаті, а  гетьманша пильнує порядок та передає науку предків.

Розповідає Інформатор.

Здавна свято Покрови Пресвятої Богородиці шанується українцями. Богородиця вважається покровителькою українських воїнів, а у минулі буремні століття – захисницею козацтва. Запорізькі козаки вшановували Божу Матір та на її честь будували храми. Під хоругвами з її зображенням вони йшли у бій.

Сметана, сир, шкварки, картопля, чи, як кажуть у нас на Галичині, – бульба, — усе приготовлене для ліплення вареників. Та насамперед дівчата запалюють свічку та промовляють молитву, бо без неї в українців ніяка робота не розпочиналася.

Особливим колоритом свята стало відтворення козацьких традицій у побуті. Дівчата, вбрані в українські строї, замішували тісто та ліпили вареники. Але робили це не поспіхом, а з усмішками й молитвою, так, як це було заведено колись.

Добровляни та козацькі вареники у обʼєктиві Інформатора:

Подейкують, що під час ліплення вареників по селу поширилися козацькі легенди, як потрібно ліпити “пироги”: 

“Замішують тісто руками сильними, але лагідними. Борошно, вода кринична та яйце — от і вся наука. Але головне — заміс із душею, щоб тісто слухалось, як козак отамана. Не надто круте, але й не мляве — як раз таке, як шабля: і гнеться, і ріже!

Начинка — то вже пісня окрема. У піст — з капустою чи картопелькою, зі шкварочками для духу, а на свято — сир домашній із яйцем, та ще й кропом присипаний. Буває — й вишеньки кладуть, щоб козака на згадку про дівчину розворушити…”

Вареники ліпили святкові. Тому до начинки додавали домашній сир.

Поки дівчата в гурті сиділи, вареники ліпили і пісень веселих співали, добровлянські козаки дарма часу не гаяли. Бо як же козак і без діла та ще й буде гаяти час. Хлопці на дворі свою справу правили, бо як самі кажуть, що “вареники — це не лишень жіноча справа, а ціла спільна козацька наука, де кожен знає своє місце”.

Поки розпалювали вогонь та гріли воду на вареники, завелася між козаками розмова: бува, дівчата, жартуючи, замість вареників не зліпили пельменів. Але зійшлися на думці, що дівчата ліплять найкращі вареники і такого злого жарту не утнуть.

Коли вода закипіла, вареники кидають у кип’яток. І навколо казана розпочалася справжня козацька рада: хто варить, хто мішалкою працює, хто миски готує, а хто сметану з льоху несе. І так вареники народжуються — з любові, молитви і вогню.

Така єдність символічно відтворювала старовинний уклад українського життя, у якому кожен мав свою роль, але все трималося на спільній взаємодії.

“Учні мали змогу поринути у автентичні українські традиції, що століттями формували нашу національну ідентичність та самосвідомість. Насамперед, це можливість для них цікаво та активно провести час, спілкуватися поза шкільною партою та ліцеєм, а також ще глибше усвідомити, що вони є українцями”, – зазначив вчитель історії Добровлянського ліцею Ярослав Куцій

Освітянин додає, що такі заходи є важливим елементом освітньо-виховного процесу та національно-патріотичного виховання молоді. Кульмінацією було смакування власноруч зроблених вареників з сиром. 

Зазначимо, що історичні традиції вшанування Покрови продовжилася у ХХ-ХХІ ст. На свято Покрови у 1942 року була утворена Українська Повстанська Армія. Сьогодні ж в Україні окрім релігійного свята на державному рівні відзначають День Захисників та Захисниць України, день козацтва та день УПА.

Це свідчить про тяглість традицій: від козака – до воїна УПА – до сучасної військового ЗСУ. Усі ці покоління поєднує боротьба з одвічним ворогом – московитами.

Спільна трапеза — цілий ритуал. Стіл накритий найкращою скатертиною. Ложки дерев’яні, миски глибокі, а в центрі — макітра зі сметаною, густою, як ранковий туман над Лімницею. Намочить козак з Добровлян вареника в сметані, піднесе до вуст — і тиша. Бо в той момент не говорять — бо насолоджуються!

Дівчата сидять збоку, сміються, спостерігають — бо ж вареники вони ліпили, а тепер дивляться, як чоловіки хвалять.

Нагадаємо, що нещодавно у Добровлянах показали як колись у селі ходили на вечорниці та сватання.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08