Заборона є, але їздити продовжують: де в Карпатах все ж дозволений джипінг?

На початку 2025 року ВРУ підтримала заборону джипінгу на територіях природних заповідників. Закон стосується пересування на позашляховиках, квадроциклах, багі та мотоциклах поза межами встановлених доріг. Деякі винятки — лише для працівників природоохоронних установ, правоохоронних органів та інших відомств, які мають службову необхідність у використанні такого транспорту.  Тим не менш, у курортних регіонах власники джипів та квадроциклів продовжують завзято рекламувати свої “послуги” й охочих скористатися ними чимало.

Інформатор Коломия дослідив це питання глибше та проінспектував один із популярних маршрутів неподалік Яремче, щоб дізнатись, чи таки дотримуються встановлених правил.

На початку стежки до гори Явірник-Ґорґан туристів зустрічає інформаційна табличка про заборону проїзду квадроциклами.  Однак, ні чинне законодавство, ні попереджувальні знаки не стають на заваді для любителів джипінгу в Карпатах. Приблизно кожні 20 хвилин повз нас проїжджали легковики, позашляховики та квадроцикли. Один із них “катав” туристів прямо на полонині Явірник.

Варто зазначити, що жовтий маршрут до вершини, сама гора та полонини навколо входять до Карпатського національного природного парку. Автодороги тут завершуються кілометрів за 5 до полонини Явірник, а сама місцина знаходиться на території природоохоронної зони.

У Яремче, звідки, власне, й розпочинається маршрут на вершину, повно реклами джиптурів, які пропонують поїздки на “круті локації”: каньйони, полонини, водоспади чи гуцульські гойдалки. Місця справді чудові, але точно не для катання на квадроциклах чи позашляховиках.

Довідково. Джипінг — це такий вид активності, який передбачає подолання маршрутів по бездоріжжю на позашляховиках, квадроциклах та інших транспортних засобах підвищеної прохідності. Дозволений він лише в спеціально визначених для цього місцях, адже для екології загалом джипінг є руйнівним: колеса машин не лише нищать гірські стежки й полонини, витоптують рідкісні рослини, а й створюють шум, який  відлякує тварин від їхніх природних місць існування. Окрім цього, руйнуючи верхній шар землі, позашляховики спричиняють ерозію ґрунту.

За кількагодинну мандрівку ми нарахували 5 різних транспортних засобів, які рухались туристичними стежками на території Карпатського НПП. І це — лише на одному маршруті, серед сотень інших, які існують в українських горах.

При цьому, наприклад, за липень 2025 року працівники Державної екологічної інспекції Карпатського округу склали лише 8 адміністративних протоколів за факти порушення природоохоронного законодавства через пересування та проїзд транспортними засобами територією природно-заповідного фонду. Загальний розмір завданої шкоди навколишньому середовищу склав 16 000 грн.

А це наочні наслідки джипінгу в Карпатах:

Такий вигляд має стежка на гору Велика Близниця. Вершина знаходиться на території Свидовецького заповідного масиву, тобто їздити тут на будь-якому виді транспорту заборонено.

А це — туристична стежка по дорозі на Явірник-Горган (неподалік Яремче).

Якщо ви стали свідком ймовірного порушення природоохоронного законодавства, важливо направити фахівцям звернення через сервіс “ЕкоЗагроза”. Зробити це можна через однойменний застосунок або ж на сайті https://ecozagroza.gov.ua/ .

Як знати, де територія природних заповідників?

На території Прикарпаття знаходяться шість обʼєктів природно-заповідного фонду України. Мова про національні природні парки “Гуцульщина”, “Галицький”, “Верховинський”, “Карпатський”, “Синьогора”. До переліку захищених від джипінгу територій також входить природний заповідник “Горгани”.

Перевірити, чи належить певна локація до обʼєктів природно-заповідного фонду, можна на інтерактивній карті від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Переглянути мапу можна ТУТ.

Читайте також — Повалені дерева й сухостій: чи можна людям їх збирати в лісі та в яких випадках можуть оштрафувати?

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08