У селі Гузіїв громада відновила автобусну зупинку і перетворила її на витвір мистецтва

Село Гузіїв Болехівської громади відоме численними ініціативами з благоустрою. Хто хоч раз побував у цьому мальовничому селі, той неодмінно звернув увагу на доглянуту автобусну зупинку — чисту, охайну та яскраву.

Пише Інформатор.

Як розповіла староста села Лідія Олевич, ідея відновлення зупинки з’явилася завдяки ініціативності місцевого підприємця та підтримці жителів села.

“Наші мешканці справжні молодці — одні приносили цемент, інші допомагали матеріалами, ще інші — працею. Разом перекрили дах зупинки, облаштували клумби з квітами. А один з місцевих чоловіків навіть зробив урну для сміття, яку потім розфарбували у вигляді елегантного джентльмена”, — розповідає пані Лідія.

Особливого та неординарного вигляду зупинці надала Світлана Смирнова, яка ще до початку повномасштабного вторгнення переїхала до Гузієва з Києва. Її батько родом із цього села, тому жінка відчула внутрішній поклик зробити щось гарне для малої батьківщини.

“Пані Світлана захотіла, щоб зупинка засяяла українськими барвами. Вона власноруч розмалювала стіни — зобразила соняхи, мальви, орнаменти української вишивки. А ще написала слова, які проникають просто в душу. На стінах зупинки можна прочитати поетичні рядки Ліни Костенко: “І хто б там що кому не говорив, а згине зло — і правда переможе”. Поруч на стіні і заклик Тараса Шевченка: “Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!”, – зазначила у розмові староста.

Про Світлану Смирнову з теплом згадують і у Гузіївському ліцеї. Як розповіла директорка з виховної роботи Наталія Пришлюк, її малюнки прикрашають і шкільні стіни.

“У початковому корпусі є розписана нею стіна — там веселка, житлові будиночки, сонце, небо та квіти. Це додає дітям настрою і тепла. Кожен день, проходячи повз, вони бачать добро, яке залишила ця жінка”, — говорить педагогиня.

Світлана Смирнова, на жаль, вже відійшла у вічність. Вона похована на сільському кладовищі у Гузієві. Та її творчість продовжує жити — у розписаних стінах, у дитячих усмішках, у квітучій зупинці, що стала символом любові до краю, де вона провела останні роки свого земного життя.

Нагадаємо, раніше ми писали, що у селі Підбереж, яке входить до Долинської ТГ з ініціативи старости села також оновили автобусну зупинку. Орнаменти квітів, калини, закоханої пари – козака та козачки прикрашають споруду в центрі села.

Мар’яна Локатир

Читайте нас в Google новинах

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08