Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Калуш — Вишків — Гошів: триденний ретрит наповнив учасниць силами та теплом

Калуш — Вишків — Гошів: триденний ретрит наповнив учасниць силами та теплом

Серед гірських краєвидів, чистого повітря і дзвінких потоків — кращого місця для ретриту годі й шукати. Недарма організатори обрали Вишків. Він став простором сили, тепла і відродження.

Повідомляє Інформатор.

Ретрит “Віднова” був організуваний МГО “Інститут суспільних ініціатив” в Івано-Франківській області в межах проєкту “Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні” СОС Дитячі Містечка Україна за фінансування Норвезької Агенції Співробітництва у Цілях Розвитку (NORAD).

Подія, що тривала три дні в одному з готельних комплексів Вишкова, стала справжнім островом тиші, тепла й підтримки для жінок — дружин, матерів та родичок українських захисників, а також прийомних мам і жінок, які переживають складні життєві обставини.

Мета ретриту — подарувати учасницям простір для внутрішнього зцілення, перезавантаження і пошуку нових ресурсів. Адже у часи, коли війна торкнулася кожної української родини, особливо важливо мати можливість просто видихнути, зняти емоційну напругу, відчути турботу, спільність і любов.

День перший: зустріч із собою

Учасниці вирушили з Калуша до гірського Вишкова. Попереду — три дні глибокого занурення у власні відчуття, спілкування і практики турботи про себе.

Після поселення розпочалося знайомство у теплому колі «Моє ім’я і чого прагне моє серце». Це була не просто традиційна зустріч. Кожна учасниця могла поділитися тим, що болить, що надихає, про що мріє. Так народжувався простір довіри, де не було оцінок чи ролей — лише щирість.

Вечірня тілесна практика «Мій ресурс» допомогла учасницям знайти опору в собі, у своєму тілі, у простих рухах і диханні. А після легкої вечері на всіх чекало відвідування басейну та соляної кімнати — символічного очищення і спокою.

У ці перші години ретриту кожна жінка почала м’яко повертатися до себе, до тиші всередині, до відчуття власної присутності.

День другий: від критики до любові

Ранок розпочався з зарядки на світанку — практики «Дихання серця», яку провела тренерка Марія Мартинюк.

«Через фізичну активність ми вчилися повертати енергію, знімати напругу, слухати своє тіло й дозволяти собі відчувати життя знову, — розповідає Марія. — Ми раділи, наче діти, забуваючи всі турботи. Ранок починався з легких вправ, розтяжки, дихальних практик і моментів тиші, у яких народжувався спокій. Для мене це була велика честь — бачити, як у очах жінок з’являється світло».

Після сніданку розпочався тренінг психологині Ольги Яковини «Мій внутрішній критик і моя внутрішня підтримка», який допомагав усвідомити, як часто ми самі обмежуємо себе негативними думками. Учасниці вчилися розпізнавати голос критика і замінювати його внутрішнім другом — тим, хто підтримує, надихає, прощає.

Арт-практика «Моя мапа внутрішнього світу» дала змогу візуалізувати свої емоції через колажі, фарби, символи. Кожна робота була унікальною — як і кожна історія жінки, що її створила.

Свічка як символ внутрішнього світла

Особливим моментом другого дня став майстер-клас “Створення простору безпеки та довіри”, який провела майстриня Олена Подколзіна. Разом із учасницями вона творила свічки з вощини — символи спокою, любові та внутрішнього світла.

«Кожна учасниця вкладала у свою свічку частинку душі, думки про близьких, мрії та надію, — розповідає Олена. — Народилися дві свічки: одна — прикрашена, яскрава, ніби святкова; інша — проста, але гармонійна. Вони нагадали нам, що кожна жінка — унікальна. Краса не залежить від оздоблення. Кожна має право бути різною, і від цього її світло не тьмяніє — воно дарує тепло».

Цей майстер-клас став не лише про творчість, а про глибоке прийняття себе. У теплому жіночому колі панували довіра, сміх і підтримка — речі, яких так бракує у повсякденному житті.

Тіло пам’ятає: рухова терапія як шлях до віднови

Після обіду на учасниць чекала лісова прогулянка “Шлях ресурсів”, купання у басейні та вільний час на вибір. Природа Карпат, шелест листя, чисте повітря — усе це створювало простір для відновлення енергії.

Далі розпочалася рухова терапія “Відчуваю і приймаю своє тіло”, яку провела психологиня Марія Грицак.

«Наше тіло  теж має свою мову: особливу, зцілюючу, відновлювальну, — каже Марія. — Кожна учасниця мала унікальну можливість поринути у світ дитинства, де є море сміху, позитивних емоцій і щирих обіймів. Ми активізували навички підтримки й розуміння одне одного, відчуття своєї неповторності та індивідуальності».

Такі практики допомагають не лише зняти напругу, а й налагодити контакт із власним тілом — тим, що часто залишається поза увагою, коли людина зосереджена лише на болі чи турботах.

Обійми свого «Я»

Вечір другого дня став кульмінаційним. Психологиня Зоряна Рудобашта провела практику «Обійми своє Я» та сесію «Краща версія себе».

«Ми створили простір, де кожна жінка могла дихати на повні груди. Без ролей, без очікувань — просто бути, — розповідає Зоряна. — Ми говорили про п’ять мов любові до себе, створювали план відновлення, заснований не на “треба”, а на реальних потребах. Обіймали, плакали, сміялись, надихались. Це був не про втечу — це була зустріч із собою, із власним “так” життю і чесним “ні” усьому, що більше не служить».

Вечір завершився музичною терапією за участю троїстих музик і колом жіночої підтримки «Я вартую свого життя». Звучали пісні, сміх, теплі слова.

Жінки, які пройшли через біль, втрати, самотність, знову відчули — вони не самі, вони сильні, вони — живі.

День третій: відновлення і подорож у красу

Третій день ретриту розпочався медитацією «Моє життя з любов’ю до себе». У ранковій тиші народжувалися нові наміри — дбати про себе, плекати спокій, відпускати те, що не служить.

Після сніданку група вирушила у подорож — до селища Вигода, де учасниці проїхалися Карпатським трамвайчиком, насолоджуючись краєвидами осінніх гір, а потім прогулювалися вздовж річки Свіча, де облаштовано арт-локації для творчих фото та роздумів.

Фінальною точкою подорожі став Гошівський монастир Отців Василіян на Ясній Горі — місці молитви, надії й духовної опори.

Повертаючись до Калуша, кожна жінка несла у серці щось нове — світліше, тепліше, спокійніше.

Ретрит як символ спільності і віри

Голова представництва МГО «Інститут суспільних ініціатив» в Івано-Франківській області Оксана Савчук ділиться:

«Шановні родини наших Захисників, прийомні сім’ї! Цими днями команда Інституту суспільних ініціатив працювала з вами з глибокою повагою, щирістю та вдячністю. Кожен із вас — приклад мужності, терпіння й любові. “Віднова” — це не просто ініціатива. Це простір сили, підтримки та надії. Ми прагнемо, щоб кожна родина відчула: громада поруч, ми пам’ятаємо, діємо, підтримуємо.

Віримо, що «Віднова» — це шлях від болю до сили, від невідомості до світла».

До заходу долучилася і заступниця голови Івано-Франківської ОДА Людмила Сірко, яка підтримала учасниць теплими словами вдячності та віри.

Голоси учасниць: від щирості до вдячності

Ретрит залишив у серцях жінок глибокий слід.

Галина Окопна: «Це був неймовірний ретрит! Отримала суперперезавантаження! Щаслива, що потрапила на цей проєкт і отримала стільки позитиву, не дивлячись на те, що відбувається в країні. Ми — надійний тил! Тримаймося!»

Світлана Коваленко: «Дякую організаторам за такий чудовий, душевний проєкт. Психологи — справжні майстри своєї справи. Нехай Господь благословить усі ваші добрі справи!»

Тетяна Джогола: «Професійність, щирість, турбота кожного тренера відчувалися щохвилини. Наші українські жінки зболені, втомлені, але дуже сильні — заслуговують на найкраще. Саме це ми отримали під час «Віднови».

Іванка Романюга: «Ви даєте нове дихання і віру у завтрашній день. Завдяки ретриту відчувається внутрішнє оновлення і натхнення жити далі. Це надзвичайно важлива місія».

Ретрит «Віднова» — це не просто подія. Це акт любові до себе і до життя, це відновлення гідності й жіночої сили, це місток між болем і надією. Тут народжувалися сльози і сміх, нові дружби, нові сенси. Тут жінки вчилися дозволяти собі бути — справжніми, живими, вразливими, сильними.

У кожній свічці, створеній під час ретриту, у кожному обіймі і кожній молитві залишилася частинка великого жіночого серця — того, яке, попри біль, продовжує світити.

«Віднова» — це про зустріч із собою, про спільність і віру, що навіть у найтемнішу пору можна знайти світло. Бо воно — всередині нас.

Матеріал створено у межах проєкту “Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні” СОС Дитячі Містечка Україна за фінансування Норвезької Агенції Співробітництва у Цілях Розвитку (NORAD). Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору