Німецькі прапори, пісні з нагоди завершення жнив, а також виконання німецького та українського національних гімнів. Свято праці, організоване нацистською окупаційною владою, стало водночас і проявом української культури. Калушани вийшли на вулиці у строях, співали обжинкових пісень, а фіналом стали німецький і український гімни.
Ділиться Інформатор.
Цікаві відомості життя Калуша періоду німецької окупації знаходимо у газеті “Львівські вісті” за 9 жовтня 1942 року. У статті під назвою “Свято праці для відбудови життя” дізнаємося про традиції у місті, зокрема про проведення свята обжинків. Серед цікавого у газетній вирізці зазначено кількість учасників свята, а також те, як Калуш готувався до нього: німецькі прапори поряд з українськими. Калушани й гості міста одягали національний стрій і не тільки
Далі подаємо текст газетної статті мовою оригіналу:
“Величаве свято обжинок у Калуші
Калуш , 8 жовтня. Український Окружний Комітет в Калуші зорганізував в неділю, 20 вересня 1942 р., Свято Обжинок. .Гарний український звичай обжинок, призабутий вже в народі, виступив цього дня знову в цілій своїй величі. Це свято виявило в усій ширині не тільки мистецькі цінності, виплекані українським народом, але було святом української праці і українського труду в цілі відбудови українського життя.
Від вчасного ранку місто Калуш було прибране державними німецькими і національними українськими прапорами. В 11-і й год. рано почали напливати зорганізованими колонами, всіма вулицями міста народні маси з господарським знаряддям в гарних народних строях та кінні бандерії, а за ними маси народу”
Довідка. Обжинки – завершення періоду жнив і святкування з цієї нагоди. Важливий український звичай.
Витяг із газети “Львівські вісті” за 9 жовтня 1942 року
Зазначені вище історичні відомості важливі для більш глибокого дослідження минулого нашого міста, а також розуміння чим жили і як проводили час містяни. Додамо, що з нагоди свята відбулася хода головними вулицями міста, а відтак на площі, ймовірно біля Народного Дому, зібралися близько 8 тисяч осіб. Хор з Підгірок виконав обжинкові пісні. Які саме це були пісні невідомо, але цей факт говорить про те, що населення окружного староства було максимально залучене до проведення свята.
Далі детальніше:
“В год. 2.30 вирушив, з кінною бандерією на чолі похід, який перейшов головними вулицями міста, переплітаний алегоричними возами. На ринку передефілював перед представниками німецької влади, Проводом Українського Окружного Комітету та представниками Українських Центральних Кооперативних установ.
На площі, біля двірця зібралися всі учасники походу, около 8.000 душ. Там відбулося докінчення свята. Присутних повітав: від Українського Окружного Комітету голова п. Ізидор Пігуляк, промовляли Окружний Староста п. Гільдебрандт, директор “Центросоюзу” п інж. Семянчук і Окружний Староста п. д-р Роше. В часі промов, доручено мистецько виконані вінці представникам німецької влади та голові УОК. Хор з села Підгорок відспівав дві обжинкові та побутові пісні. Свято закінчилося німецьким державним та українським національним гимном”
Витяг із газети “Львівські вісті” за 9 жовтня 1942 року
Що відомо про німецьку окупацію Калуша?
Калуш болісно відчував кожну окупацію, яка припала на його історію. У вересні 1939 р. розпочалася Друга світова війна, а у місті була встановлена радянська влада, яка із жахливими тортурами та вбивствами місцевого населення втекла наприкінці червня 1941 р.
Губернатор Дистрикту Галичина відвідав Калуш
На цьому важка доля нашого міста не завершилася, адже до міста зайшли спочатку угорські війська, а у липні 1941 р. владу у місті встановили нацисти.
У 1942 р. керівництво Третього Рейху вирішило здійснити кадрові зміни на окупованих територіях, зокрема у дистрикті “Галичина”, до складу якого входив Калуш. Австрійця Отто Вехтера, 30 січня 1942 р., було призначено новим губернатором дистрикту, а вже 28 лютого 1942 року він приїхав із візитом до Калуша.
Детальніше у нашому матеріалі — Як нацистський губернатор відвідав Калуш у 1942 році
Антиєврейські акції нацистів у Калуші та пошуки вцілілих євреїв
Повертаючись до питання перебування угорських окупантів в Калуші слід сказати, що одразу ж після свого приходу угорці наказали відкрити всі крамниці з табличками, що ідентифікують кожен “єврейський магазин”. Вони грабували магазини і все награбоване відправляти до Угорщини. Місцеві жителі скаржилися німецькому коменданту в Станиславові, що їхні союзники розкрадають “державне майно”. За два тижні німці запанували в місті, змінивши угорців.
У місті були організовані антиєврейські акції, що здійснювалися поліцією безпеки (SipoAussendienststelle) у Станіславові. Пост очолив гауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер (з кінця липня 1941 року до листопада 1942 року) і його заступник, унтерштурмфюрер СС Оскар Брандт (з листопада 1942 року).
У Калуші було створено пост німецької кримінальної поліції (Kripo), пост німецької жандармерії та підрозділ української поліції. Ці підрозділи брали участь у винищувальних операціях, які проводилися у місті.
Більш детально про долю калуського гетто читайте у нашому матеріалі — Історія калуського гетто: антиєврейські акції нацистів та пошуки потенційно вцілілих калуських євреїв
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
