Формула спокою: як науковці “Ніохіму” у Калуші вивчають вплив розсолів на тривожність людини | ВІДЕОРЕПОРТАЖ

Купання в соляних озерах Калуша — це не просто відпочинок. Як з’ясували науковці “Ніохіму”, місцеві розсоли можуть впливати на психоемоційний стан людини і навіть зменшувати тривожність. Самі ж науковці кажуть, що калуські розсоли можна порівнювати з Мертвим морем, що в Ізраїлі. То чи безпечно купатися в соляних озерах і чи справді це допомагає зменшити тривожність?

Розбирався Інформатор.

Попри те, що Україна має мільйонні запаси полімінеральної калійної руди та харчової солі, держава змушена імпортувати сіль і калійні добрива. Це не лише підриває економіку держави, а й позбавляє країну стратегічної незалежності у забезпеченні власного аграрного сектору.

ДУ “Ніохім” ініціює відновлення галургії на сучасних наукових засадах. Наукова установа сприяє створенню нових технологій переробки природних солей — калійних, натрієвих, магнієвих. Основна ідея — відродження “хімії природних солей”, що охоплює весь цикл: від сировини (полімінеральної руди або розсолів) до готової продукції — добрив, реагентів, ресурсів для рекреаційно-оздоровчих потреб.

Калуські розсоли зменшують тривожність? — дослідження науковців “Ніохіму”

Науковцями “Ніохіму” було розроблено карти, що дозволяють візуалізувати проблеми Калуша. Кандидатка технічних наук, наукова співробітниця ДУ “Ніохім” та здобувачка ОР “Магістр” з психології Карпатського національного університету імені В. Стефаника Ольга Хацевич розповіла журналістам Інформатора наступне:

“Є розроблені технології переробки розсолів, які дозволяють отримувати три продукти — калійно-магнієві добрива, сіль технічну та хлормагнієвий розчин. Їх можна використовувати із рекреаційною метою”, — розповідає Ольга Хацевич

Детальніше у нашому відеорепортажі:

В межах магістерської роботи науковці працюють над дослідженням та вивченням впливу розчинів на організм людини. Наукова співробітниця ДУ “Ніохім” та здобувачка ОР “Магістр” з психології того ж університету Ольга Держко займається дослідженням впливу сольових розчинів на тривожність особистості.

Після проведених досліджень на Сенівському озері та здійснення фізіологічних замірів учасників експерименту, науковиці дійшли висновку: солеві розчини із високим вмістом магнію сприюять зменшенню тривожності людини: 

“Ми здійснювали фізіологічні заміри до купання та після і переводили результати у таблицю. В межах психологічних досліджень проводили анкетування по опитувальниках Спілберга-Ханіна. Як наслідок, вияснили, що солеві розчини сприяють зменшенню тривожності”, — каже Ольга Держко

Зменшення тривожності, за словами Ольги Держко, найбільше проявилося у осіб старшого віку.

Чи безпечно купатися у соляних озерах Калуша?

Багато калушан купаються у місцевих соляних озерах, зокрема в Сенівському. Тому науковців “Ніохіму” зацікавило питання безпечності розсолів. Для цього вони відібрали сезонні проби з різної глибини й перевірили їх на перевищення гранично-допустимих норм.

“Шкідлих речовин, які перевищують гранично допустимі концентрації, можемо сказати, що немає. Досліджували не лише ми, але й професійна лабораторія у Івано-Франківську”, — каже Ольга Хацевич

Отримані результати стали підґрунтям подальшого вивчення впливу купання у соляних озерах на організм людини. Науковиця додає, що розсоли Домбровського кар’єру можна порівняти з водами Мертвого моря в Ізраїлі:

“Концентрація солей у шлаконакопичувачі досить висока, що дозволяє тримати тіло на поверхні. Тим і цікаві ті розсоли.  Наші розсоли радше можна порівнювати із Мертвим морем у Ізраїлі. Там хломагнію більше”, — зізнається науковиця.

Школа, хімія, МАН: як “Ніохім” підтримує молодих науковців.

У лабораторії “Ніохіму” проводять аналізи для наукової роботи Малої академії наук України вчителька хімії Голинського ліцею Христина Данів та учень 9-го класу Олександр Перегінець. Вони на практиці досліджують вплив мінеральних добрив на врожайність:

“Ми співпрацюємо і робимо дослідження. Хочемо показати у науковій робті, як мінеральні добрива впливають на врожайність і який грунт береться для аналізу. Тут ми можемо зробити певні дослідження, і дитина це все може побачити та спробувати зробити аналіз і представити це у своїй науковій роботі. Ми хочемо розвивати економіку та долучати молодь до науки”, – розповіла освітянка.

Олександр додає, що така практика — новий досвід:

“На уроках хімії не було такої практики не було. Тут я можу попрактикуватися, щось профільтрувати, з’єднати чи змішати. Це дуже цікаво”, — зізнається учень Голинського ліцею Олександр Перегінець

Науковиця Ольга Хацевич показала принцип роботи спеціального рентгенофлуоресцентного аналізатора, який здатен визначати велику кількість хімічних елементів. У «Ніохімі» прилад налаштований на дослідження каоліну, ґрунтів, цеолітів і різних сплавів.

У лабораторії цей пристрій використовують для визначення важких металів у ґрунтах, а результати застосовують для досліджень у процесі вирощування агропродукції в тепличних умовах.

Відтак, результати досліджень використовують у процесі вирощення агропродукції.

Майже 60 років у “Ніохімі” працює доктор технічних наук Віталій Фрумін. Науковець має десятки винаходів, зокрема колонне обладнання для вдосконалення виробництва кальцинованої, харчової та фармацевтичної соди.

“Сода як і хліб використовується в промисловості практично в усіх галузях. Особливо це стосується металургії, харчовій, а також різних хімічних виробництвах”, – розповідає Віталій Фрумін.

Дорога довжиною 1080 км: про більш ніж столітній науковий доробок та вивезення архіву з Харкова до Калуша

Науковий доробок з основної хімії, що зберігається у кабінеті директорки ДУ “Ніохім” та кандидатки наук із державного управління Ірини Довгалюк, налічує видання від 1890 до 1942 рр.

За словами науковиці, вони пережили три переїзди: cпершу наприкінці Другої світової війни їх було привезено до України. Вдруге, у 2012 році, пані Ірина забрала їх із підвалу інституту у Харкові, де вони зберігалися роками та розмістила у більш гідному місці. І врешті втретє — вони у 2022 році переїхали до Калуша:

“Тут в нас видання по роках — від 1890 до 1941 або 1942 року. Коли я прийшла у інститут у 2012 році, то забрала їх із підвалу (йдеться про Харків, – авт). Мені здалося, що не правильно, коли такі книжки так зберігаються. Це цінність, бо це збиралося людьми роками. Мільйони людей віддали своє активне життя і вкладали туди наукову думку. Це важливо. Для мене — це енергія. Потім ці видання стояли в моєму кабінеті у Харкові. А тепер — вже тут у Калуші”, – з приємністю розповідає Ірина Довгалюк

У 2022 році інститут постраждав через російську ракетну атаку і наукове надбання вирішили перевезти до Калуша. Втім, у “Ніохімі” зізнаються, що не весь архів наукової установи вдалося вивезти.

За словами завідувача науковою бібліотекою ДУ “Ніохім” Всеволода Мартияна, уся організаційна документація залишилася в Харкові. Втім, вдалося вивезти із міста “те, що змогли вивезти і те що найцінніше”:

“Найранніша документація датується 1926 роком. Ця вся документація зібрана за 100 років. Тут наукових звітів міститься близько 14 тисяч. Що стосується проєктної документації, то її не підраховували, бо вона має свої особливості. Наразі не можемо сказати якусь конкретну кількість”, — зазначає науковець із Харкова.

Наразі він працює над оцифруванням документації, щоб кожен користувач мав до них онлайн-доступ. Науковець розповів, що “Ніохім” було створено у 1923 році у Харкові. Відтоді власне ведеться вся документація – наукові патенти, звіти та дослідження.

Доробок, який зберігаються у архіві установи, на думку Ірини Довгалюк є підгрунтям сьогоднішньої роботи та досягнень “Ніохіму”:

“Я вважаю, що книги зробили своє. Тут і схеми, формули. лабораторні дослідження, що були на той час. Дякуючи цим надбанням, які люди привезли, Ніохім зараз знаходиться на світовому ринку. На світовому ринку нас поважають. Україна повинна пишатися”, — підсумовує директорка наукової установи

Раніше ми писали, як у “Ніохімі” вивчають вплив калійних солей на врожайність грунтів та навіть змогли спробувати огірки та помідори, що були вирощені ними у тепличних умовах. Детальніше у нашому матеріалі — Як науковці калуського “Ніохіму” вирощують овочі та мріють відновити калійну промисловість України | ВІДЕО

Ярослав Куцій
науковці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії “Ніохім”

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08