Калуш у світлі пам’яті: як сяє міський цвинтар у День усіх святих | ФОТОРЕПОРТАЖ

З перших спалахів свічок може здатися, що це Личаківський цвинтар, який тоне у світлі на День усіх святих. Проте, підійшовши ближче, можна зрозуміти, що це Калуське міське кладовище. Сьогодні, у День усіх святих, за давньою традицією люди приходять сюди, аби вшанувати пам’ять померлих родичів, помолитися й запалити свічки. До вечора все кладовище сяє сотнями вогників — тихим світлом пам’яті та вдячності.

Ділиться Інформатор.

Проходячи повз церкву св. Духа (УГКЦ) вже видніються перші вогники свічок, які наче зростають до неба в тихій молитві. Напередодні Дня усіх святих люди прибирають могили, прикрашають їх квітами, лампадками чи свічками. Ввечері Дня усіх святих кладовища перетворюються на море вогнів — символ того, що пам’ять про померлих живе серед живих.

Таким сьогодні є міський цвинтар у Калуші.

Кожна свічка свідчить про пам’ять, любов і вдячність тим, хто уже не з нами, але хто поруч в думках, спогадах та молитвах. В перший день листопада прийнято згадувати про померлих. Особливо це поширено на Галичині.

На старому цвинтарі також палахкотять свічечки. Він є дуже цінним та особливим для історії Калуша. Тут поховані о. В. Тисовський — парох церкви св. Михаїла, якого замордували москалі. Тут спочивають й священники римо-католицької парафії св. Валентина.

Серед усіх могил пізнається надгробок дзвоноливаря з Калуша — Антонія Серафина.

Традиція виникла ще в перших століттях християнства, коли віруючі вшановували мучеників, які загинули за віру. Згодом Церква встановила окремий день, щоб згадати не лише мучеників, а всіх праведників, котрі своїм життям свідчили про добро, віру й любов.

У народі ці дні сприймають як час тиші, світла й пам’яті. Горіння свічок — символ молитви та віри в життя вічне.

Пам’ять про усіх борців за волю та незалежність України житиме завжди у наших серцях. Кожен з них без вагань віддав найцінніше за Україну – власне життя.

Уперше День усіх святих офіційно запровадили у 609 році, коли папа Боніфацій IV освятив римський Пантеон і присвятив його Діві Марії та всім мученикам. Спочатку свято відзначали 13 травня, але пізніше папа Григорій III переніс його на 1 листопада.

Кожен із секторів цвинтаря на Височанці освітлений не лише світлом Місяця, але й десятками та сотнями лампадок. Це ствоює особливу атмосферу тепла та душевної гармонії. У такі моменти важливо зупинитися та тихенько помолитися за упокій душ.

Від родинних склепів до маленьких гробівців — усе поринає у світло. Здається, що в таку пору тут мало світла, але шлях до родичів, які спочивають на цьому цвинтарі, освітлюють ці вогники.

P.S. Репортаж має на меті показати традиції українців та вшанувати усіх померлих

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08