Прогулянка старим Калушем: місто, яке зберігає свій дух | ФОТОРЕПОРТАЖ

Прогулюючись старим Калушем, можна знайти не лише архітектурну спадщину, а й відчути душу міста — спокійну, справжню, трохи ностальгійну. І саме в цьому — його чарівність.

Передає Інформатор, через призму об’єктива.

Калуш — місто, що поєднує історію, індустрію та затишок старих вулиць. Варто лише звернути з гомінкого проспекту Лесі Українки у бік старого центру — і ніби потрапляєш у зовсім інший час. Тут зупиняється усе і на мить, якщо заглянути у найпотаємніші закутки вулиць Ковжуна, Шевченка, Бандери можна відчути дух минулих століть.

Напевне усі впізнають цей будинок. Саме тут у радянські часи розміщувався магазин “Динамо” із відповідими спортоварами. Дещо вище по вулиці затишні будинки, які у прохолодному сонячному світлі набувають особливого наповнення.

Тут ще можна побачити старі кам’яниці з ліпниною, вузькі вулички, що пам’ятають кроки ремісників, і дворики, де час від часу чути запах свіжоспеченого хліба. Площа Героїв — серце міста, де старе поєднується з новим: поруч із модерними фасадами стоять будівлі міжвоєнного періоду, а поряд — храм святого Валентина, один із символів Калуша.

Іноді, щоб відчути ритм сучасного Калуша, варто просто пройтися його старими вуличками й послухати, як дихає історія. Навіть у Калуші можна віднайти автентичні дворики зі своєрідною архітектурою, притаманною дворикам Львова, Одеси чи навіть Чернівців.

Старі дверні замки, сходи та збережені вітражі всередині будинків свідчать про чималий і поважний вік цих споруд.

Ця історична будівля на вулиці Бандери бачила не одне покоління калушан. Зараз вона у відверто поганому стані. Та ще понад сто років тому, як подейкують старі калушани, у ній сидів Іван Франко, коли його з Коломиї поліція пішки «етапувала» до рідного села на Львівщині — Нагуєвичів.

Мовчазний свідок історії так само мовчки зникає з архітектурної мапи історичної забудови міста.

 

Ще однією родзинкою старого Калуша є так звані “польські” будинки, які збудовані у 1930-их рр. за перебування міста у складі Польщі. До слова, як святкували незалежність Польщі можете дізнатися у нашому матеріалі – “Jeszcze Polska nie zginęła”: святкування Дня Незалежності Польщі в Калуші у 1934 році

Тут навіть збереглися тодішні автентичні двері, а ширина між поверхами та висота стелі у під’їзді є типовою для тогочасної забудови. Таких будинків у нашому місті насправді залишилося досить мало.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08