Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Ігоря Кащака

Ігор Кащак

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Ігоря Кащака, з позивний “Санта”, старшого солдата, водія-піхотинеця 108 окремого гірсько-штурмового батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.

Ігор Кащак народився 5 грудня 1971 року в Калуші. Був наймолодшою дитиною в родині, де разом з ним зростали дві старші сестри. З раннього дитинства проявляв спокійний характер, був щирим, доброзичливим і відповідальним хлопчиком. Відвідував садочок “Дюймовочка”, навчався у Калуській школі №7, де його згадують як уважного, чемного та надійного учня й друга.

Після восьмого класу вступив до Войнилiвського професійного училища, де здобув фах тракториста-машиніста, механіка з ремонту сільськогосподарської техніки та водія. У 1989–1991 роках проходив строкову службу, а після повернення працював на виробництві “Хлорвініл” водієм погрузчика. Колеги поважали його за працьовитість і готовність допомогти.

Ігор двічі був одружений, мав дітей від другого шлюбу — Іванну, Владислава та Олександра. Працював водієм-інкасатором у банківській сфері та в охоронних структурах. Дуже любив своїх дітей, а у 2016 році став дідусем двох онуків.

Уперше став на захист України у 2019 році у складі гірсько-штурмової бригади, брав участь в операції Об’єднаних сил. Після початку повномасштабної війни знову повернувся до війська. Служив водієм-піхотинцем 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону бригади “Едельвейс”. Виконував бойові завдання на Житомирщині, Київщині (зокрема й у районі ЧАЕС), а згодом — у найважчих напрямах на сході України.

Брав участь у боях під Харковом, на Донеччині та Луганщині. 12 листопада 2022 року отримав чергову баротравму на позиціях у районі Спірного. Лікувався у госпіталях Краматорська, Дніпра та Тернополя.

20 березня 2023 року Ігор Кащак помер у військово-медичному клінічному центрі Східного регіону в Дніпрі, не встигнувши повернутися до своєї частини. Йому було 51 рік. За бажанням родини солдата поховали на міському кладовищі в Калуші.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору