Колишній присілок Ямна вже давно увійшов до складу Яремче, однак залишається одним із найатмосферніших куточків регіону. Місцеві стежки, пам’ятки архітектури та гуцульські традиції продовжують приваблювати туристів і знайомити їх із культурою Карпат.
Повідомляє Інформатор з посиланням на Інформатор Коломия.
Хоч Ямна більше не існує як окремий населений пункт і нині є мікрорайоном Яремче, місцевість не втрачає популярності серед туристів.
Історичні згадки про Ямну та сусідню Дору датуються ще 1618 роком. Упродовж століть ці території належали до гуцульської зони Карпат, де зберігалася самобутня культура. У XVIII–XIX століттях регіон був пов’язаний з рухом опришків, і дослідники припускають, що мешканці Ямни теж могли бути причетні до цього явища.
Наприкінці XIX століття разом із будівництвом залізниці місцевість почала активно розвиватися як курорт. Саме тоді Ямна та Яремче стали відомими відпочинковими районами, куди приїздили туристи з різних частин країни.
Однією з найцінніших пам’яток Ямни є дерев’яна Церква Святого Івана Милостивого зі дзвіницею, зведена у XVII–XVIII століттях. Це характерний зразок гуцульської архітектури: хрестоподібна структура, шатровий купол, поруч — автентична дзвіниця з аркадною галереєю. У Ямні збереглися й традиційні гуцульські хати — зрубні, з ґонтовими дахами. Один із таких будинків 1964 року сьогодні має статус пам’ятки.
У міжвоєнний період Яремче разом з Ямною активно розвивалося як туристичний осередок: тут з’являлися вілли, пансіонати, інфраструктура для відпочинку. Згодом Ямна втратила статус окремого села, але інтегрувалася в Яремче, зберігши свою архітектурну та культурну спадщину.
Сьогодні з Ямни починається кілька популярних гірських маршрутів — на Явірник-Горган, Круглий Явірник, Смерічок і Маковицю. Мандрівників приваблюють густі ліси, тиша Карпат та мальовничі панорами. Хоч місцева залізнична станція невелика і міжрегіональні потяги тут не зупиняються, мікрорайон щороку зустрічає сотні туристів, для яких Ямна стала символом гуцульської автентичності.
Фото: Інформатор Коломия
Читайте також: Верхній Ясенів: історія високогірного села, де народився останній мольфар
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
