Тисячі українських дітей через війну опинилися за кордоном, де навчаються в іноземних школах і звикають до нових умов. Для багатьох із них важливою підтримкою стали українські громади, зокрема пластові осередки. Через ігри, свята та виховні заняття пластуни допомагають дітям зберігати мову, традиції та відчуття належності до своєї спільноти навіть далеко від дому. Інформатор поспілкувався з тими пластунами, які були змушені виїхати за межі України.
Ділиться Інформатор, посилаючись на Інформатор Коломия.
Нині в Україні налічується близько 12 000 членів Пласту. Приблизно така ж кількість пластунів проживає за кордоном і продовжує свою діяльність у місцевих осередках організації.
Пластові осередки діють у 27 країнах світу — серед них Польща, Німеччина, Швеція, Іспанія, Велика Британія та інші держави. У кожній країні створені власні локальні станиці. Наприклад, у Німеччині, де пластова діяльність активно розвивається з початком повномасштабної війни, нині працює п’ять осередків: у Берліні, Мюнхені, Дюссельдорфі, Гамбурзі та регіоні Райн-Майн-Гессен.
Журналістка Інформатора поспілкувалася з очільницею станиці Берлін Наталею Середою. Вона вже три роки керує місцевим осередком, у якому зареєстровано 180 пластунів різного віку.
“У нас нарешті вирівнялася вікова категорія. Тепер однакова кількість новацтва та юнацтва. Мова йде про 66 “юнаків та юначок” (пластуни віком 11–18 років), 64 “новаки” (пластуни віком 6–11 років). А також 21 “пташатко” (пластуни віком від 2 до 6 років)“, — розповідає пані Наталя.
Німецькі пластуни на святкування 8 річниці з дня створення станиці Берлін. Фото: Пласт Берлін
У Берліні з юними пластунами працюють семеро виховників — дорослих волонтерів, які допомагають дітям розвивати лідерські якості, вчать співпраці в команді та підтримують українську ідентичність далеко від батьківщини.
Очільниця берлінського осередку каже, що ситуація з кадрами для роботи з дітьми була складною: довгий час не вистачало виховників, і в окремих групах цю роль змушені були брати на себе батьки, що впливало на повноцінність програми.
Пласт у Берліні діє вже з 2017 року. За словами Наталі Середи, близько 70% юнацтва віком 11–18 років починали свій шлях у місцевому осередку ще в категорії наймолодших учасників — “пташат”.
“У нас 20 юнаків та юначок починали свій пластовий шлях ще з ‘пташат’. Ось ця “тяглість” — мега важливо для Пласту“, — ділиться жінка.
Юні пластуни в Німеччині. Фото: Пласт Берлін
Пластуни за кордоном активно беруть участь у волонтерських та благодійних ініціативах на підтримку України і Сил оборони. Наталія Середа розповідає, що в Берліні діє кілька госпіталів, у яких старшопластунки та сеньйорки допомагають українцям уже від 2014 року.
Після початку повномасштабного вторгнення у столиці Німеччини також працював масштабний доброчинний проєкт “Plast Berlin Helps”. До нього долучалися батьки, пластуни та волонтери, збираючи медичні аптечки для українських військовослужбовців. Цей проєкт діяв до початку 2024 року. Згодом пластуни по всій Німеччині змінили формат підтримки і почали співпрацювати зі львівським фондом “Алярм”.
“Ми організовували благодійні заходи, де збирали декілька сотень євро. Це все перераховували на дрони чи речі мілітарного призначення. Проблема в тому, що за законом, ми як громадська організація можемо надавати лише гуманітарну допомогу. Але ніяких дронів тощо“, — каже журналістці Інформатора Наталія Середа.
Пластуни під час однієї з акції у Берліні. Фото: Пласт Берлін
Пластунка розповідає, що після початку повномасштабного вторгнення Пласт у Німеччині стрімко набув популярності. Тисячі українських дітей і їхніх батьків, які були змушені виїхати за кордон через війну, шукали середовище, де можна зберегти українську ідентичність та культурні традиції. Саме пластові осередки стали для них таким простором. Подібні процеси зараз спостерігаються й в інших країнах Європи.
Наприклад, у Швеції ще у 2021 році пластовий осередок був дуже малочисельним. Але вже через два роки там сформувалася активна спільнота, яка регулярно проводить заняття, табори та культурні заходи для українських дітей. Якщо влітку 2022 року в країні було лише кілька десятків пластунів, то сьогодні шведська спільнота налічує майже три сотні учасників різного віку.
Пласт у Швеції бере свій початок із 2012 року, коли перший осередок з’явився у Стокгольмі. Нині в країні працює вже кілька станиць: Уппсала, Гетеборг, Норрланд і Стокгольм.
“Тоді ми організували “Свято Весни”, лижний табір, але не було багато виховників. І трохи затихло. Спроба відновити Пласт була під час пандемії, коли активно почали проводити онлайн вишколи і розвивати пластові групи. А потім такий новий поштовх, і ми наново зареєстрували пластовий осередок вже в 2022 році“, — розповідає Голова Пластової Групи у Швеції Христина Качмарик.
Шведські пластуни на мітингу з підтримки України до Дня Незалежності в Гетеборзі. Серпень 2025 року. Фото: Plast ukrainska scouter i Sverige
Того ж року шведські пластуни долучилися до скаутського табору “Джемборі”, який проходив у Швеції та зібрав сотні юнаків і дівчат із різних країн. Учасники мали змогу опанувати нові навички, познайомитися з культурою інших народів і посилити міжнародну співпрацю молодіжних організацій.
“У нас появились друзі-скаути. Тоді нам виділили 50 місця для пластунів зі Швеції. Але ми ще не мали стільки учасників. Нас було тільки 12. Решта були пластуни, які приїхали з України“, — згадує Христина.
Скаутський табір “Jamboree22” у Швеції. Серпень 2022 року. Фото: Plast ukrainska scouter i Sverige
Водночас українська спільнота у Швеції активно підтримує національні традиції та залучає дітей до тематичних свят. Нещодавно юні пластуни Стокгольма взяли участь в акції “Андріївські вечорниці”. Діти й підлітки разом створювали святкову браму, брали участь у традиційних іграх і занурювалися в атмосферу українських вечорниць, пригадуючи давні звичаї.
Пластова акція “Андріївські вечорниці” у Стокгольмі. Листопад 2025 року. Фото: Plast ukrainska scouter i Sverige
Сьогодні шведські пластуни не обмежуються виховною роботою чи таборами — вони також активно займаються волонтерством. Пластові спільноти організовують благодійні ініціативи, збирають кошти й гуманітарну допомогу для України, підтримують українських захисників та людей, які постраждали від війни.
Пласт у європейських країнах перетворюється не лише на простір розвитку дітей та молоді, але й на важливу платформу для збереження української ідентичності, формування соціальної свідомості та активної громадянської позиції. У Німеччині, Швеції та багатьох інших країнах пластуни створюють середовище, у якому діти зростають відповідальними та свідомими українцями, водночас допомагаючи тим, хто потребує підтримки.
Головне фото: Пласт Берлін
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
