Цими днями відомий прикарпатський блогер та співзасновник популярного проєкту “Сільрада” Дмитро Варварук, уродженець села Топільське Рожнятівської громади, здійснив давню мрію: він завітав до свого шкільного наставника. Це був вчитель інформатики, якому Дмитро приїхав подякувати за віру, що стала вирішальною у його становленні як блогера і як людини.
Пише Інформатор.
Сьогодні Дмитро Варварук є успішним медійним обличчям. Його знають за гумористичними та соціальними відео на YouTube-каналі “Сільрада”, а також за пародіями на відомі хіти “Валентинка” та “Євдокія”. Крім того, Дмитро вже встиг знятися у кінострічках “Банда-банда”, “Де гроші” та “Чарівний глечик”. Уся ця публічна діяльність розквітла завдяки його природній любові до музики та гумору, яку він плекав з дитинства. Окремої уваги заслуговує його бабуся Оксана, яка завдяки публікаціям Дмитра в Instagram стала відомою як “Інстабабця”.
Свою блогерську кар’єру Дмитро розпочав ще у 2014 році. Спочатку це були замальовки про власне життя, але згодом він зосередився на гумористичних та соціальних скетчах, пранках та пародіях, доводячи, що українська культура, мова та гумор можуть бути цікавими та сучасними.
Згадуючи шкільні роки, Дмитро з усмішкою розповідає про свої тодішні дитячі бажання.
“Коли я ходив у школу, єдине що я любив найбільше – це перерва, і як кожна дитина мріяв, щоб не було математики і не давали вчителі домашнє завдання. А ще щоб вчителі не сварились і не ставили двійки. По суті я мріяв про те, що так не могло бути і такого не існує”, – розповідає Дмитро.
Ці спогади підтверджують, що вчитися йому було непросто, і, як зізнається сам Варварук, у нього мало хто вірив: ні батьки, ні однокласники, ні більшість учителів, і навіть він сам. Більшість його шкільних наставників, за його словами, називали його “дебілом” і відкрито демонстрували свою зневіру. Але була одна людина, яка посіяла в його серце зернятко надії. Це був учитель інформатики Роман Короткий, який тоді працював у Рівнянському ліцеї, де Дмитро вчився з 5 по 9 клас.
Саме Роман першим розгледів у школяреві любов до комп’ютерів та технологій. Він дав Дмитру зрозуміти, що саме це може зробити з нього особистість, якщо він дійсно любить свою справу. Учитель навіть забирав його з інших уроків під приводом “підготовки до олімпіади”, хоча насправді вони просто сиділи в кабінеті й говорили про життя, сьогодення та майбутнє. Для Дмитра він став, без перебільшення, другим батьком. Саме його слова “Я вірю в тебе” перекреслили тисячі зневірених фраз про “клоуна” та “везіння”.
Сам Роман Короткий підтверджує, що Дмитро завжди був кмітливим.
“З появою комп’ютера у 8 чи то 9 класі, Діма був готовий за ним, як кажуть, їсти і спати. Він швидко освоював встановлення Windows, розбирав техніку, вивчав програми на кшталт Photoshop та відеоредактори”, – зазначає Роман Сергійович.
Дмитро Варварук зізнається, що мріяв повернутися до наставника “кращим, ніж є” цілих 13 років. Але тепер, коли він сам стає ментором для багатьох, він розуміє, наскільки важливою є віра однієї людини. Каже, що буде завжди вдячний Роману Короткому і прагне ставати кращим щодня і залишається відкритим для нових ідей та експериментів, продовжуючи доводити, що українська мова, культура та гумор можуть бути не лише цікавими, але й сучасними і популярними.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
