Володимир Кіндрат, який у мирному житті працює хірургом у Калуській центральній районній лікарні, став справжньою легендою на фронті. У війську він відомий під позивним “Спокій” і обіймає посаду голови стабілізаційного пункту та досвідченого командира.
Пише Інформатор, посилаючись на парамедикиню добровольчого батальйону “Госпітальєри” Анастасію Хлібник.
Вміння нашого земляка Володимира Кіндрата тримати удар і боротися за життя бійців притягує до нього найкращих медиків-добровольців. Щоб потрапити на ротацію до його стабілізаційного пункту, який обслуговує “Сталевих Левів”, госпітальєри змушені ставати в чергу. І це не жарт: запис на роботу до “Спокою” ведеться за три, а то й чотири місяці наперед. І головною причиною такого ажіотажу є саме цей хірург із Калуша.
У цивільному житті він спеціалізується на невідкладних станах, а на війні він не лише керує стабілізаційним пунктом, маючи досвід роботи у Силах Оборони ще з часів АТО/ООС, але й продовжує активно практикувати як хірург. Вперше про лікаря з Калуша Анастасія Хлібник почула понад два роки тому. Про нього розповідали як про лікаря, що б’ється за кожне життя до останнього. Без жодного перебільшення, добровольці мріють приїхати та попрацювати пліч-о-пліч із ним. По-перше, завдяки атмосфері, яку він разом зі своєю командою створив на “стабілі” — вона надзвичайно дружня і комфортна для всіх. Не секрет, що найважливішим, на що кожен спирається на війні, є люди. Тож, попри обстріли та вічне дзижчання ворожих дронів, на цій позиції відчуваєш себе у безпеці, адже ти серед своїх. По-друге, “Спокій” дає всім членам команди можливість працювати. Анастасія зазначає, що він єдиний, з її досвіду, хто після завершення всіх медичних маніпуляцій, коли воїн стабілізований і підготовлений до подальшої евакуації, обов’язково звертається до команди зі словами: “Я дякую всім за роботу”. Він робить це завжди, виявляючи щиру повагу до людей навколо.
Анастасія зазначає, що розмова, що почалася з простої кави на кухні між “Спокоєм”, авторкою та її колегою “Тисою”, переросла у тригодинну захоплюючу дискусію, про що з подивом повідомила команда, засікши час. Виявилося, що талановитий хірург і журналістка є однолітками, дітьми одного покоління, але виросли в кардинально різних громадах: він із Заходу, вона з Півдня. Вони обговорювали все: від книжок, музики та кінематографу до мотивації долучення до процесів Революції Гідності, зв’язку з власним корінням, традицій виховання дітей та мотивації до подальшої боротьби. Вони також мріяли про те, яким має бути українське суспільство в майбутньому для наступних поколінь.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
