Хоч сніг у Калуші ще не засипав вулиці, дух Різдва відчувався тут повсюдно. На Площі Героїв запалали гірлянди, вогнища зігрівали калушан, а аромати гарячих напоїв , свіжих смаколиків та хвої створювали справжню різдвяну казку. Цього разу святкова атмосфера була не лише для душі — кожна гривня із ковтка напою, придбаного сувеніру чи солодощів йшли на підтримку тих, хто сьогодні тримає небо над нашою державою — Збройних Сил України.
Ділиться Інформатор.
Як повідомили нашому виданню у калуській міській філії “Союзу Українок”, протягом різдвяного ярмарку на площі Героїв вдалося зібрати 206 тисяч 5 гривень та 5 копійок. З коштів придбають зарядні станції та медикаменти:
“Багато гостей ярмарку запитували чому ми лише на два дні. Хотіли б, щоб частіше було так гарно, смачно і святково на центральній площі міста.
Ми раді, що вдасться закрити запити військових і ми зможемо купити зарядні станції, на котрі збирали кошти. А на решту, купимо медикаменти, які теж необхідні.
Щиро вдячні кожному, хто долучився! А зібрана сума доводить, що разом ми можемо робити великі справи, які наближають нашу перемогу”, – зазначають організаторки.
Калуш, 13 грудня 2025 року.
Вечірню атмосферу передріздвяного Калуша під час благодійного ярмарку можна переглянути у нашому репортажі:
Площа Героїв — мовчазний свідок історії, оживала на очах. Чесно кажучи, таких щасливих і усміхнених калушан давно не було видно. Навіть у буремний час війни є місце доброті та теплу, особливо коли це тепло акумулюється у кошти для тих, хто захищає наш спокій — Збройних Сил України.
Калуш, Леонтович та Щедрик — що їх поєднує?
Фото: Суспільне
Дводенний благодійний ярмарок у Калуші, здавалося, розпочався у звичайні передріздвяні вихідні. Однак якщо поглянути на дату початку ярмарку в календарі — 13 грудня, стає зрозуміло: це особливий день для України та різдвяних традицій усього світу.
Чому? 13 грудня 1877 року на Вінниччині народився автор всесвітньовідомого “Щедрика” — Микола Леонтович. Його твір знають і виконують у всьому світі. Сьогодні “Щедрик” лунає у фільмах, театральних виставах та рекламі.
Відомо про кілька версій “Щедрика”, які Микола Леонтович створював упродовж тривалого часу. Одну з них він написав у Покровську на Донеччині (тоді — село Гришине).
До вашої уваги перший відомий запис Щедрика (1922 рік)
Поки весь цивілізований світ у передріздвяній метушні скуповує подарунки, готується до світлого свята народження Христа, а звідусіль лунає “Carol of the Bells” (це той самий “Щедрик” Леонтовича), українські воїни б’ються за Різдво у Покровську. І це — в буквальному й переносному значенні. Військові Сил оборони України на своїх плечах тримають Різдво не лише для України, а й для всього світу.
До слова, у жовтні 2024 року з Покровська до Вінниці тимчасово перевезли пам’ятник композитору.
Повернімося до різдвяної композиції. Вперше на сцені композиція прозвучала 25 грудня 1916 року у Києві, у виконанні хору Олександра Кошиця. 5 жовтня 1921 року хор Олександра Кошиця познайомив США зі “Щедриком” Миколи Леонтовича під час концерту в “Карнегі-хол” у Нью-Йорку. Дещо пізніше американець українського походження Пітер Вільховський створив англомовну версію української різдвяної пісні — Carol of the Bells. Саме вона стала найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі
“Сarol of the Bells” авторства Пітера Вільховського:
Вечір, вогнище, ліхтарі та смачна кухня — тепло спілкування і передріздвяний настрій у серці Калуша.
Особливої атмосфери ярмарку у Калуші надавав вечір, коли сонце сідало, а на ялинці починали мерехтіти гірлянди. Запах гарячого глінтвейну, дим від дрів та полум’я вогню, що зігрівав калушан, а також аромат мандаринок і хвої — усе це створювало відчуття різдвяної казки накшталт Дрездена, Відня чи Кракова.
Проте ми все ж у Калуші. На центральній площі міста перепліталися усі запахи — п’янкого гарячого напою, соковитих ребер і ковбасок, а також розсипчастого плову та наваристого бограчу.
Де-не-де мерехтіли маленькі свічки та ліхтарики, поруч — рукодільні вироби майстринь, які з любов’ю та терпінням створювали прикраси й сувеніри. Діти намагалися розпалити маленькі вогнища, щоб засмажити зефір, а дорослі смакували гарячі напої та обмінювалися теплими словами, наче самі ставали частиною різдвяної казки.
Усе це — не просто ярмарок. Це тепло сердець, що збираються разом, щоб відчути свято і водночас допомогти тим, хто сьогодні тримає небо над Україною.
Калуш, 14 грудня 2025 року
Малеча теж не сумувала, адже для неї підготували солодку вату та зефір, які діти прудко смажили на свічці, наче на справжньому вогнищі, уявляючи себе маленькими кухарями. Що може бути кращим за щиру дитячу посмішку, очі, повні радості, і тихе захоплене “вау”, коли зефір золотиться над вогнем? Дитячий сміх змішувався з ароматом хвої, створюючи особливу, теплу атмосферу справжнього різдвяного дива.
Хоч снігом у Калуші й не пахне, але калуським союзянкамусе ж вдалося вдихнути у місто дух Різдва бодай на два дні. Серед людей, які смакували ласощі та обговорювали останні події, Інформатор зустрів диякона Пахомія – монаха УГКЦ, який три роки служив у Херсоні, а тепер– служить у нашому місті.
“Тримаймося того, що є нашим. Не шукаймо чужого. Памʼятаймо про наших військових. Знову ж таки радійте, але радійте з Господом та співчувайте тим, хто страждає. Це важливо”, – каже він.
За словами монаха, військові на фронті відчувають молитву рідних і близьких, що морально та духовно підтримує їх. Диякон Пахомій закликає продовжувати допомагати ЗСУ та водночас молитися за наших воїнів і перемогу України.
Площа Героїв у Калуші, 14 грудня 2025 року
Поміж розмов про ярмарок і війну мова зайшла про Степана Гігу, який помер напередодні. Пахомій зазначив, що йому подобалася його українськість, адже він ніс у народ усе справжнє українське. Тому ця втрата нині відчувається особливо болісною для України.
На ярмарку активно розкуповували віночки, букети з ялинки, свічки, прикраси та іграшки. Всі вироби створені руками калуських майстринь, тож кожен із них несе тепло та любов міста. Коли відчуєте частинку цього тепла у серці — знайте, що вона справжня і щира, зроблена із задоволенням та любов’ю з Калуша.
Добро в конверті — Інформатор кличе долучитися до різдвяної акції
Нагадаємо, що наше видання долучилося до гарної різдвяної акції, яку започаткували на парафії УГКЦ в Рожнятові. Три конверти, три історії та три нагоди наблизити різдвяне диво для тих, хто потребує цього найбільше.
Ми обрали червоний конверт, який тимчасово оселився на нашій ялинці.Його місія — фінансова підтримка християнського будинку для літніх людей, що у селі Крихівці. Зараз він перебуває на стадії будівництва, але, коли буде завершений, то у ньому зможуть перебувати 85 стареньких.
Для зручності ми створили конверт у Приват24, кошти з якого передамо на відповідну благодійну мету. Запрошуємо і вас долучитися до теплої різдвяної акції і покласти добро до конверта. Підтримати наш мінізбір можна до 19 грудня. Вдячні за будь-яку суму: 10-20-50… гривень.
Посилання на конверт Приват24 — https://www.privat24.ua/send/ictm8
Номер картки конверта — 5168752149640370
Якщо ви цінуєте нашу роботу й були б готові подякувати за неї будь-якою сумою, то зараз — найкращий час. Адже всю цю суму ми передамо на благодійність.
Нагадаємо, що разом з вами, наші читачі, ми вже робили кілька добрих справ. Наприклад, викуповували аж у Польщі свідоцтво про хрещення із підписом пароха Володимира Петрушевича, яке було видане в калуському соборі 116 років тому! Цей документ — уже в калуському музеї.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
