Професійна підтримка замість самотності: як подологині-переселенки допомагають стареньким у Калуші

У Калуші спеціалістки з подології мережі центрів “Легка хода”взялися опікуватися здоров’ям стоп підопічних місцевого геріатричного центру, де більшість мешканців — це люди похилого віку, евакуйовані з прифронтових територій.

Пише Репортер, передає Інформатор.

Ця ідея народилася у Дар’ї Лагутіної з Мелітополя, а також Ольги Сажневої та Аліни Долошицької з Вугледару. Будучи внутрішньо переміщеними особами, жінки на власному досвіді знають ціну втраченого дому, тому вирішили спрямувати свої знання на допомогу тим, хто пережив жахи війни та самотність.

Подолог займає особливе місце в системі догляду, виступаючи проміжною ланкою між косметологією та медициною. Для багатьох мешканців пансіонату візит таких спеціалістів став першим подібним досвідом у житті. Спеціалістки розповідають, що через життєві виклики та поважний вік у стареньких часто спостерігаються запущені проблеми: грибкові ураження, врослі нігті, вікові деформації та ускладнення, пов’язані з “діабетичною стопою”. Оскільки стопа є органом, який несе навантаження впродовж усього життя, її здоров’я безпосередньо впливає на роботу всього опорно-рухового апарату. Хоча подологи не проводять хірургічних операцій, вони тісно співпрацюють з лікарями — дерматологами, хірургами та ревматологами, вчасно надаючи поради щодо подальшого лікування.

За кожною процедурою стоїть важка особиста історія. Старша медсестра закладу Лідія Базюк зазначає, що більшість підопічних приїхали з-під обстрілів і тривалий час здригалися від кожного гучного звуку. Наприклад, 76-річна Поліна Гребенюк з Херсонщини згадує, як разом із сестрою була змушена ховатися по кутках власної хати на правому березі Дніпра, поки син не звернувся до благодійного фонду “Схід SOS”. Тепер у калуському центрі європейського типу вони знайшли прихисток, де персонал став для них справжньою родиною. Проте, як зазначає координаторка фонду Ольга Ширшикова, попри гарні умови та увагу волонтерів, люди часто почуваються покинутими, адже війна розкидала їхні сім’ї по всьому світу.

Перші візити подологинь викликали у стареньких здивування, а у чоловіків — навіть сором’язливість. Для багатьох було незвично, що стороння людина проявляє таку делікатну турботу про їхнє тіло. Однак професіоналізм та щирі розмови швидко розтопили лід. Спеціалістки не лише надають послуги, а й дарують мешканцям центру таку дефіцитну увагу та відчуття власної цінності. Наразі майстрині планують навідуватися до пансіонату кожні три місяці, а також залишають персоналу необхідну доглядову косметику та інструкції, щоб турбота про ноги стареньких була системною та професійною.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08