ПДВ для всіх ФОПів із мільйоном доходу: що пропонує Мінфін і чому підприємці обурені

Плани Міністерства фінансів зобов’язати ФОПів реєструватися платниками ПДВ після досягнення 1 млн грн обороту викликали гучний резонанс. Підприємці говорять про загрозу для малого бізнесу, експерти — про зростання цін, а влада запевняє: це крок до “рівних умов” і боротьби з контрабандою.

Повідомляє Інформатор з посиланням на Судово-юридичну газету.

Наприкінці минулого тижня Мінфін виніс на громадське обговорення проєкт закону про зміни до Податкового кодексу. Документ передбачає: з 1 січня 2027 року всі ФОПи та юрособи на єдиному податку, які за 12 місяців отримали понад 1 млн грн доходу, мають обов’язково реєструватися платниками ПДВ. Виняток — лише електронні резиденти третьої групи. Фактично це означає повернення до ідеї, яка вже викликала масові протести у 2010 році, коли спроба “загнати” спрощенців на ПДВ завершилася Податковим майданом.

Окрім цього, законопроєкт містить низку змін. Зокрема, до доходу ФОПів 1–3 груп, які є платниками ПДВ, пропонують включати прострочену кредиторську заборгованість — нині це правило діє лише для третьої групи. Також змінюється логіка ставок єдиного податку. Якщо зараз 5% сплачують ті ФОПи третьої групи, які працюють без ПДВ, то в новій редакції навпаки: 5% — для неплатників ПДВ, а 3% — для тих, хто змушений перейти на ПДВ після перевищення ліміту.

У Мінфіні пояснюють ініціативу необхідністю “вирівняти конкуренцію”. Мовляв, платники ПДВ перебувають у гірших умовах, адже продають товари за тією ж ціною, що й спрощенці, але змушені віддавати податок державі. Крім того, у відомстві вважають, що відсутність ПДВ стимулює тіньовий обіг, контрабанду й торгівлю контрафактом.

Втім, експерти ставлять ці аргументи під сумнів. По-перше, ПДВ завжди закладається в ціну, тож платитиме врешті споживач. По-друге, джерело контрабанди — корупція та фіктивний імпорт, а не ФОП-єдинник, який є лише кінцевим продавцем. Для малого бізнесу перехід на ПДВ означає додаткові ризики: щомісячні декларації, реєстрацію податкових накладних, блокування операцій, штрафи за найменші помилки та необхідність наймати бухгалтера. Жодних компенсацій чи спрощень звітності проєкт не пропонує.

На думку критиків, справжня мета змін — не боротьба з контрабандою, а розширення податкової бази та посилення контролю за готівковими оборотами.

До теми: Калуш планує йти у 2026 рік із бюджетом в понад мільярд гривень. Виконком уже схвалив

Фото з архіву

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08