Музейники Болехова пішли на місце, де колись була давня споруда солеварні. Ці руїни, кажуть вони, буквально дихають історією. Знахідка давньої цеглини цьому підтвердження.
Пише Інформатор.
Про поповнення фондів повідомили на сторінці музею історії міста Болехова ім. Романа Скворія.
“У нашому рідному Болехові є місця, де історія буквально лежить під ногами. Давня споруда солеварні сьогодні — у руїнах. Час і роки зробили своє…
Ми, музейники, вирішили пройтися цими розвалинами і серед уламків знайшли давні цеглини з клеймами — мовчазні свідки ремесла, праці й життя попередніх поколінь”, — йдеться у дописі.
Зазначено також, що це не просто будівельний матеріал, а знак часу, пам’ять про солеваріння, яке колись було важливою частиною історії Болехова.
“Врятувати споруду не вдасться, але зберегти хоча б одну цеглину — означає зберегти частинку історії”, — додають музейники.
Що відомо про солеварні у Болехові?
Перша солеварня у Болехові, йдеться на сайті karpaty.rocks, з’явилась у 1546 році. Побудувала її на території Старої Бані Емілія Гросовська. Проте видобуток солі на теренах міста почався значно раніше. Ропу волячими шкурами вичерпували з криниць, виварювали у спеціальних посудинах, а потім виварену сіль перекладали у конусоподібний посуд. У них сіль остаточно висушувалась і набувала пірамідальної форми. Такими пірамідками болехівська сіль фасувалась і експортувалась в Угорщину, Польщу, країни Балтії.
У 1562 році солеварню Гросовської зрівняли з землею татари. Але вже у другій половині 16 століття солеварний промисел у Болехові відновлює Микола Гедзінський, і ця солеварня, до слова, приносила його родині чималі гроші.
На початку 18 століття, після закінчення панування в Болехові роду Гедзінських, окремі частини міста стали власністю декількох знатних родин. Від Гедзінського солеварня переходить у власність до Йоахіма Потоцького. У 1789 році Потоцький передає свою частину Болехова (разом із солеварнею) австрійському урядові.
Сучасна будівля солеварні збудована у середині 19 століття. Це був період найбільшого розквіту солеваріння у Болехові.
За радянських часів виробництво на солеварні повністю механізували. Сіль з Болехова вважали найкращою, і пакуночки з місцевою сіллю довго не залежувались у крамницях. У 70-х роках минулого століття тільки до Москви щодня відправляли один вагон солі!
Але через подорожчання природного газу виробництво солі у Болехові стало збитковим. Болехівську сіль поступово витісняла дешева сіль з Донеччини і Закарпаття.
У 1996 році Долинський солекомбінат переїхав до Болехова – будівля не перенесла зиму, і потрібно було кудись перевезти виробництво. Болехівська сіль користувалась попитом. Визрівала надія, що солеварна традиція Прикарпаття отримає нове життя, проте все сталось не так, як гадалось. Зараз у будівлі болехівської солеварні не кипить робота – підприємство виявилось неконкурентоспроможним.
Солеварня знаходиться на вулиці Січових Стрільців у Болехові. Недалеко від неї знаходиться костел Успіння Діви Марії.
ФОТО зі сторінки музею історії міста Болехова ім. Романа Скворія
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
