Жовтень 1918 року — завершальна фаза Першої світової війни та фактичний розпад Австро-Угорської імперії. Легіон Українських Січових Стрільців у цей період перебував у стані реорганізації, а частина стрільців була залучена не лише до військової служби, а й до освітньої, культурної та організаційної роботи. Саме тоді визрівали передумови Листопадового чину та проголошення ЗУНР. Лист Івана Іванця (Костя) добре вписується в цю атмосферу невизначеності й очікування змін.
Ділиться Інформатор.
Воїн ЗСУ, який зараз на фронті, передав до фотоархіву Легіону Українських Січових Стрільців цінну приватну колекцію, у якій містяться цікаві фотографії та листівки із текстами на звороті. Одна із них має пряме відношення до історії Рожнятівщини, що в Калуському районі.
Автором світлини, що красується на листівці, є Іван Іванець – Січовий Стрілець, художник та один із організаторів пресово-мистецької справи в Легіоні Українських Січових Стрільців. Фотографія має назву: “Стежа підглядає противника в полі біля Золотої Липи”
Та найцінніше не лише сам факт фото, а текст, що розміщений на звороті і прямо стосується історії Калущини – у нашому випадку Рожнятівщини.
Відомо, що лист-листівку було відправлено 12 жовтня 1918 року з Косова Костем до пані Анни Павлусевич із Нижнього Струтина, що був у тодішньому Долинському повіті. На звороті листа написано:
“Дорога Андзю! Если Гальця говорила про лекцію, то я уважав, що не вистарчає. Я рад би, щоби Ти могла взяти урльоп (відпустку – авт.) і вчити Лесю, тому прошу відпиши мені, чи робити стараня о урльоп (відпустці – авт). Наразі вчу сам. Цілую Тебе. Кость. Високоповажній пані Павлусевич Анна в Струтин вижній п. Рожнятов Долина”.
Зміст листа свідчить про важливу, але часто непомітну сторону стрілецького життя — турботу про освіту і виховання дітей навіть у воєнний час. Згадка про «лекцію», навчання Лесі та можливість “урльопу” (відпустки) показує, що стрільці намагалися поєднувати службу з цивільними обов’язками. Це типовий приклад того, як війна впліталася в повсякденне життя мешканців Галичини, зокрема й Рожнятівщини.
До слова на звороті можна побачити поштовий штамп із написом “Kosow” та австро-угорську марку вартістю 10 геллерів.
Зазначимо, що кекст листа цінний і з мовознавчого погляду: використання полонізмів та германізмів (“если”, “урльоп”, “старання”) відображає живу мову галичан початку ХХ століття в умовах австро-угорського адміністративного простору. Адреса “Струтин вижній, п. Рожнятов, Долина” фіксує тодішній поділ повітів і є додатковим джерелом для вивчення адміністративної історії Калущини та сусідніх територій.
Поєднання фронтової світлини, приватного листа і поштових атрибутів — штампу “Kosow” та марки номіналом 10 геллерів — робить цю листівку повноцінним історичним документом. Вона одночасно ілюструє військову дійсність, культурну діяльність УСС та зберігає конкретну людську історію, безпосередньо пов’язану з Нижнім Струтином і Рожнятівщиною напередодні переломних подій 1918 року.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
