Майстриня Ганна Витвицька, чиє ім’я добре відоме не лише в Долині, а й далеко за її межами, присвятила своє життя відродженню та дослідженню традиційної української ляльки-мотанки. Її творчий шлях розпочався ще у 2003 році після знайомства з роботами народної художниці Людмили Тесленко-Пономаренко, що згодом переросло у глибоке наукове дослідження.
Пише Інформатор.
Працюючи над магістерською роботою про сучасну авторську ляльку, майстриня Ганна Витвицька вивчала рідкісні музейні фонди та архівні джерела, намагаючись відшукати справжні архаїчні витоки символізму мотанки. На переконання майстрині, сучасний ринок часто використовує тему “обереговості” як маркетинговий хід, тоді як справжній зміст цієї ляльки є набагато глибшим і корінням іде у давні пласти народної ідеології та побуту.
Досліджуючи історію ляльки-мотанки, Ганна Витвицька опирається на праці Марка Грушевського та Олександра Найдена, який ще наприкінці XIX століття описав її як важливу культурну річ, що символізувала цінність родинного дерева. Традиційно таку вузликову ляльку, яку часто називали “княгинею”, дівчата клали до своєї скрині з приданим, виходячи заміж. Вона була уособленням материнської молитви та захисту роду, зв’язком із поколіннями бабусь і прабабусь, що мав полегшити життя молодої жінки в новій родині. Ганна каже, що у процесі виготовлення суворо дотримується канонів: голівка та основа мотанки створюються технікою скручування тканини, що символізує циклічність і безкінечність життя. Майстриня наголошує, що в таку скрутку людина закладає особисті сенси, перетворюючи тканину на символ тяглості поколінь.
Сьогодні Ганна Витвицька створює унікальні ляльки-мотанки переважно під замовлення, враховуючи індивідуальні особливості людини, для якої призначена робота, тому жоден виріб ніколи не повторюється.
“Своєю місією вважаю передачу знань, тому проводжу майстер-класи у Шептицькому, де народилася, а також Львові, Долині та в Музеї Бойківщини”, – зазначає майстриня.
Ганна Витвицька навчає створювати ляльку без голки, дотримуючись правила: основа-скрутка має “народитися” за один день на одній енергії, тоді як оздоблення вбрання може тривати значно довше. Пані Ганни наголошує, що для неї важливо, щоб традиція мотання ляльки не перетворювалася на звичайну купівлю сувеніра, а залишалася живою практикою, що дозволяє кожному відчути власне коріння та силу народного мистецтва.
Нагадаємо, раніше ми писали, як майстриня Ганна Витвицька створює м’які іграшки, де перетворює дитячі малюнки на живі іграшки. За всі роки роботи, пані Ганна пошила тисячі іграшок – героїв із мультфільм, так і вигадані персонажі самими ж дітьми.
Мар’яна Локатир
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
