Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Костянтина Литвинчука — старшого солдата, старшого сапера інженерно-саперного взводу 79 батальйону 102 бригади ТрО.
Костянтин Литвинчук народився 29 червня 1991 року у місті Калуші. Зростав добрим і допитливим хлопчиком, часто їздив у село Перекоси до бабусі та дідуся, де допомагав їм по господарству. Навчався у Калуському ліцеї №10, був старанним і здібним учнем, надійним другом.
У 2009 році закінчив Вище професійне училище №7. Костянтин був справжнім майстром своєї справи — захоплювався кованими виробами, любив працювати над новими замовленнями й особливо цінував результати, створені власноруч. Того ж року вступив до Університету інформаційних технологій та менеджменту в місті Жешув (Республіка Польща), де згодом працював.
Костя був щирою, комунікабельною, турботливою людиною, дружелюбним і відкритим до спілкування. У 2016 році він вирішив поєднати своє життя зі своєю другою половинкою Анною. Маючи спільні інтереси, захоплення та плани на майбутнє, Костянтин і Анна у щасливому шлюбі були обдаровані Богом двома дітьми — донечкою Олею та сином Давидком.
У 2022 році, з початком повномасштабної війни в Україні, Костянтин як справжній чоловік, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Він вступив до лав 79-го батальйону 102-ї бригади територіальної оборони. Разом із побратимами з березня 2022 року до січня 2023 року боронив Україну в районах, які вважалися гарячими точками бойових дій.
Костянтин неодноразово говорив: “Війна навчила мене цінувати кожен день, тож любіть, цінуйте всіх, хто біля вас, дзвоніть, не ображайтесь, читайте, навчайтесь, подорожуйте, моліться та, найголовніше, — живіть”.
Побратими згадують Костянтина як зразкового, старанного сапера. Він добре розумівся на технічних деталях, успішно опановував мінно-вибухову справу та щодня виконував складні бойові завдання. Мав сильну фізичну підготовку — під час виконання завдань, коли потрібно було нести важкі міни по дві одиниці, він брав чотири, долаючи довгий і небезпечний шлях у спеку, дощ та болото.
Костянтин був глибоко віруючою людиною. Перебуваючи в зоні бойових дій, він придбав Біблію й, за словами близьких, дочитав її саме напередодні своєї загибелі. Під час вручення нагороди його бабусі священник сказав: “Костянтин душу віддав Богові, тіло — землі, серце — сім’ї, кров — Україні”.
Життя відважного воїна, сина, чоловіка, батька та побратима обірвалося 19 січня 2023 року у районі населеного пункту Зелений Гай Запорізької області під час вогневого контакту з ворогом. Костянтину Литвинчуку був 31 рік.
За мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов’язку Костянтин Литвинчук нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» (посмертно).
Свій останній спочинок Захисник знайшов 23 січня на Алеї Слави міського кладовища.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
