Хрещення, весілля і викрадення серед білого дня. На Калущині початку ХХ століття перехід жінки в іншу віру закінчився погрозами, нічними нападами на школу у Вістовій та насильним “поверненням” до родини — на очах байдужої громади. Хто така Софія Таранькова і що спонукало дівчину змінити віру у 1912 році?
Історією, яка могла б лягти у основу голлівудського екшену, ділиться Інформатор.
Наведений нижче текст є публікацією з галицької газети “Діло” за 13 січня 1913 р. Він відображає події на Калущині, пов’язані з переходом єврейки у християнство, її шлюбом із українським учителем та подальшим насильницьким викраденням. Цитуємо уривок тексту з газети:
“… В нашім повіті сталася така пригода: з хвилею, як тільки стало відомим, що найстарша дочка жидівського дуки з Завою Арона Бартфельда Берта, переходить на християнство та ведена голосом серця одружується з п. Михайлом Тараньком, теперішним учителем у Вістовій, що учителював перше через кілька років в Завою — заворушилися жидівські правовірцї Калущини, загрожуючи метию і п. Таранькови і його тодішній судженій. Жидівська ворожнеча проявилася вже масовим демонстрацийним збіговищем коло калуського суду, коли п. Берта робила кроки зі своїм судженим в справі визволеня з під батьківської власти та добутя дозволу на шлюб”.
Тут йдеться про типовий для того часу конфлікт, який виникав на ґрунті релігійної конверсії (прийняття іншої віри, або релігії, — авт.) В Австро-Угорській імперії перехід з юдаїзму на християнство був юридично дозволений, однак у реальному житті часто спричиняв гостру протидію з боку ортодоксальних релігійних середовищ. Для традиційної єврейської громади такий крок сприймався як розрив із родом і вірою.
Публічні демонстрації біля судових установ свідчили, що справа вийшла далеко за межі приватного життя. Судові органи в таких випадках нерідко опинялися під тиском громади, а самі процеси ставали резонансними.
Напад на школу, який стався згодом в історії з Тараньковою, мав особливо загрозливий характер. Його можна розцінювати як виклик правопорядку…
Далі з публікації дізнаємося, що жінка поїхала у катедральний храм св. Юра у Львові і таки охрестилася там, взявши ім’я Софія. Це може свідчити про те, що справа набула серйозного значення і потребувала церковного захисту.
Після шлюбу подружжя повернулося на Калущину:
“По приїзді новоженців до села стерегли через довший час школи сільські вартовики, бо Жиди не робили з того тайни, що справи сеї не пустять гладко. Та ось коли минуло вже кілька тижнів від шлюбу та коли в тім часі п. Софія Таранькова говорила нераз вже з батьком та з братами, запевнюючи їх, що воротя у неї від зробленого кроку немає, рішили ся жидівські фанатики на те, що дня 27 грудня п. Софію Таранькову насильно спіймали та увели…”
Витяг із газети “Діло” за 13 січня 1913 р.
Читайте також — Калуш очима ізраїльського журналіста: як виглядало місто влітку 1916 року | УНІКАЛЬНІ ФОТО
Як виявилося, по приїзду подружжя, місцеві євреї не мали на меті залишити цю ситуацію без уваги. Вони вирішили викрасти жінку. Викрадення жінок, які порушили релігійні чи родинні заборони, траплялися в тогочасній Східній Європі. Формально це були кримінальні злочини, однак на практиці такі дії часто замовчувалися або виправдовувалися “традицією”.
Далі пряма мова із газети “Діло”:
“Виконавці сього пляну стежили безвпинно за домом Тараньків і коли розвідали, що п. Таранько виїхав згаданого дня зі своєю старенькою матїрию до Калуша, та що п. Софія Таранькова на час їх неприсутности остала у місцевої учительки п. М. Ковалівної, рішили виконати задумане діло.
Було се в полуднє, як під помешкане п. Ковалівної, що містить ся при битім гостинця в другій половині хати ґазди Бабінчука, заїхав критий фіякер (у значенні карети, – авт.) яким над’їхавбатько п. Софії Арон в товаристві кількох калуських жидівських очайдухів. Крім сього явив ся на місци Ісаак Поль, що вже перед тим пробував у селі на розвідах. Для відверненя уваги сімї Бабінчука, в якій є кількох сильних мущин, Поль торгував з ними в стодолї якесь старе одїнє.
Тим часом старий Бартфельд, коли його не впущено до помешканя дверима, вдер ся вікном та захопивши дочку, став її намовляти, щоби їхала з ним. Коли вона проти сього протестувала, тоді він насильно витяг її з хати та при помочи спроваджених очайдухів запакував до фякра і кинув ся на втікача.
Дїяло ся се на очах гурту “истинно русских” мужиків, котрі не вважаючи на жіночі розпучливі крики за ратунком, гляділи на все з дуже дивною байдужністю”
Чим закінчилася історія викрадення єврейки, яка перейшла у християнство, і як відреагував на це її чоловік, дізнаєтеся у наступній частині нашого матеріалу вже незабаром.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
