Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Василя Грицюка — старшого стрільця 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону.
Василь Грицюк народився 4 січня 2001 року у селі Боднарів Калуського району Івано-Франківської області. Зростав надзвичайно жвавим хлопцем — веселим, чуйним, таким, що завжди був у центрі уваги будь-якої компанії. Він не витрачав жодної цінної миті юності марно: мандри, футбольні турніри, активна участь у громадському житті села, колядування у місцевому чоловічому вертепі — життя Василя було наповнене рухом, хобі та пригодами.
Після закінчення Боднарівської школи здобув фах механіка-автослюсаря в Івано-Франківському вищому професійно-технічному училищі №13. Педагоги згадують його як світлого, доброго та щирого хлопця, який мріяв про щасливе майбутнє.
Працював за кордоном, разом із друзями займався фасадними роботами. У перший день повномасштабного російського вторгнення — 24 лютого 2022 року — Василь вирішив повернутися з Естонії, аби стати на захист України. У Калуському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки йому спершу відмовили через вік, однак хлопець не відступив. 27 червня 2022 року Василь підписав контракт із Збройними силами України та вирушив на військові навчання до Великої Британії.
Після повернення до України воював у лавах 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Спершу ніс службу у населеному пункті Верхівка Бахмутського району Донеччини, згодом — у Яковлівці. Отримав позивний “Англічанин”. Побратими згадують Василя як мужнього й відважного бійця, надійного товариша, з яким не страшно було йти у бій. Усі знали — він завжди прикриє спину.
2 грудня 2022 року Василь врятував свого побратима під час артилерійського обстрілу, сам при цьому отримав поранення стегна поблизу села Яковлівка. Його відправили на лікування та десятиденну відпустку. Наприкінці року він уперше за весь час служби приїхав додому, щоб 4 січня відсвяткувати свій 22-й день народження разом із близькими. Найкращий товариш Владислав згадує, що під час святкування Василь сказав: це його останній день народження, і що з війни він більше не повернеться.
5 січня 2023 року Василь знову вирушив на фронт. 14 січня рідні востаннє чули його голос. А вже 17 січня 2023 року на території Донецької області поблизу села Роздолівка в запеклому бою ворожа куля обірвала молоде життя Захисника. Василь Грицюк загинув зі зброєю в руках, як справжній Герой.
Попри юний вік, він був дуже сильним і мужнім, — зі сльозами на очах розповідає його подруга Зоряна Гамуляк. Вона згадує Василя як щирого, світлого хлопця з неймовірною внутрішньою силою і великим добрим серцем. Він добровільно став на захист Батьківщини, без жодного примусу, з чистим серцем і щирим прагненням захистити майбутнє України. Так чинять одиниці.
Василя Грицюка поховали на місцевому кладовищі у рідному селі Боднарів. Поминальні заходи відбулися в тому ж кафе, де кілька тижнів перед тим він святкував свій 22-й день народження — за тими ж столами і в колі близьких людей.
26 травня 2023 року Василю Грицюку присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади” (посмертно).
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
