Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Тараса Свирида

Тарас Свирид

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Тараса Свирида — навідника зенітно-кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 148-го батальйону 116-ої окремої бригади територіальної оборони.

Тарас Свирид народився 5 січня 1988 року у місті Калуші Івано-Франківської області. Був третьою дитиною у сім’ї, мав двох братів — Ігоря та Сергія. Зростав добрим, допитливим і товариським хлопчиком. Коли Тарасу було 8 років, помер батько, тож він став для мами справжньою підтримкою й опорою, допомагав їй у всьому.

Навчався у Калуській загальноосвітній школі №3, де грав за шкільну баскетбольну команду та був нагороджений грамотою. За словами однокласників і вчителів, Тарас був старанним і відповідальним учнем, приємним у спілкуванні, відкритим до розмови, чесним і відвертим.

Після 9 класу вступив до Калуського вищого професійного училища №7, однак навчання не завершив — разом із друзями поїхав на заробітки до Одеси. Згодом працював у Києві, де зустрів кохану дівчину Марину. У 19 років Тарас одружився. Через рік у подружжя народився син Іван, а ще через два — Олександр.

Разом із сім’єю проживав у селі Остапівка Миргородського району Полтавської області. Тарас був люблячим чоловіком і дбайливим батьком, завжди піклувався про родину. Щоб придбати власний будинок, разом із братом Сергієм поїхав на заробітки до Хорватії. Через рік повернувся, придбав дім і планував мирне сімейне життя.

Усе змінила повномасштабна війна. За станом здоров’я Тарас не проходив строкову службу, однак із перших днів вторгнення вступив до місцевої територіальної оборони. Чергував на блокпостах, адже в сусідніх населених пунктах перебували російські війська. Згодом склав присягу на вірність Україні та служив у Миргороді.

У липні його направили на навчання на Львівщину, де за місяць він здобув фах гранатометника. Разом із побратимами брав участь у звільненні населених пунктів Сумщини. З 14 січня 2023 року Тарас Свирид виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема у місті Покровськ.

21 січня 2023 року Герой загинув у місті Соледар від кулі снайпера, отримавши поранення, несумісні з життям. Майже 11 місяців він мужньо захищав рідну землю від російського загарбника.

Командування військової частини характеризує Тараса Свирида винятково з позитивного боку — як високо мотивованого, добре підготовленого військовослужбовця, приклад зразкового виконання військового обов’язку. Він користувався авторитетом серед побратимів, завжди був ввічливим і чуйним до товаришів, допомагав їм у службі. У боях проявив мужність, героїзм, стійкість та рішучість.

Свій останній спочинок Захисник знайшов 28 січня 2023 року на Алеї слави Калуського міського кладовища.

Посмертно нагороджений відзнакою “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору