Село, де навіть річка не здається зимі | ФОТОРЕПОРТАЖ

Без туристичного глянцю й гучних слів — Лужки на Калущині взимку живуть своїм ритмом. Ліс, вода й тиша тут не для показу, а для щоденного життя та віднайдення душевної гармонії.

Пише Інформатор.

Лужки взимку — тихі й справжні. Смереки стоять густо, сніг ліг рівно, без заметів. Гори в тумані — видно, що погода мінлива, але саме така тут зима: сіра, волога, спокійна. Ліс ніби притих, але не мертвий — просто живе у своєму ритмі.

Річка ще не стала. Вода тече поміж льодом, темна й холодна, і це одразу впадає в око. Навколо — сніг, а вона рухається, як рухалася завжди. Смереки над берегами притисли гілля під вагою снігу, стежка в лісі втоптана — видно, що тут ходять, що це не декорація, а звичайне сільське життя.

Саме тут можна відчути всю глибину і красу життя. Тут відчувається смак життя у всій його багатогранності.

Такі Лужки взимку: без листівок і фільтрів. Село в горах, де зима — це не подія, а звична щоденність.

У Лужках зима не для фото — вона для життя. Ліс стоїть щільно, дорога між смереками вузька й притрушена снігом, річка шумить глухо й рівно. Нічого не кричить про красу, але якщо зупинитись, вона стає очевидною сама по собі.

Тут не поспішають. Сніг на гіллі, туман над горами, вода під льодом — усе звичне. Саме так виглядає Калущина без прикрас: стримано, трохи суворо, але по-справжньому.

 

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08