Калуський ліцей №10, який визначили як майбутній єдиний у громаді академічний ліцей, просить залишити в його структурі початкову та середню ланку. На профільному рівні ОДА таку ініціативу повністю відкидають. Кажуть, що це суперечить освітньому законодавству та не враховує інтересів сусідніх громад, де академічних ліцеїв не передбачено зовсім.
Інформатор ділиться подробицями.
Нагадаємо, що згідно із Законом України “Про освіту”, у 2027 році (з 1 вересня) має відбутися остаточний перехід на 12-річну систему шкільної освіти. Це є частиною реформи нової української школи (НУШ), яка стартувала в 2018 році. Майбутні десятикласники, які вже йдуть по новій програмі (зараз це учні восьмих класів), мають розпочати навчання у старшій школі, відділеній від початкової та середньої ланки. Тому в громадах поступово готуються до цього.
Раніше вже повідомлялося, що з 2027 року всі школи Калуської громади (якщо не буде ще якихось змін на рівні законодавства), які зараз ще мають статус ліцеїв, перетворяться на гімназії (в них можна буде навчатися до 9 класу включно). Виключення — згаданий 10 ліцей, який стане академічним, та нинішній ліцей імені Дмитра Бахматюка, якому вже надали статус наукового.
Коли про все це лише починали говорити, то йшлося про те, що академічних ліцеїв не будуть мати не лише відносно близькі до Калуша Верхнянська, Новицька, Войнилівська громади, а і деякі дальші сусіди — Брошнів-Осадська, Перегінська громади… Фактично йшлося, що це буде один академічний ліцей від Войнилова аж до Долини. Прогнозували, що з цих населених пунктів старшокласників довозитимуть в академічний ліцей у Калуші, тому потрібно буде подбати і про автобуси, і про гуртожитки для проживання.
Нині, коли у деяких віддалених громадах академічні ліцеї планують утворювати як виключення з правил, а освітяни порахували більш-менш реальну кількість дітей, які можуть піти у 10 клас не лише в 2027-му, а і наступних роках, зваживши на глибоку демографічну яму, в якій перебуває регіон, кількість дітей, які через війну виїхали за кордон, та низку інших факторів, у Калуському ліцеї №10 засумнівалися в доцільності вже фактично зробленого кроку.
Заклад, насамперед, боїться втратити те, що було напрацьовано багаторічною працею: сильний та працьовитий колектив, завдяки якому вдавалося і передовий досвід напрацьовувати, і матеріальну базу зміцнювати, і певного рівня у навчанні дітей досягти… Зрозуміло, що і багатьом батькам учнів не дуже імпонує перспектива переведення дітей до інших шкіл, навіть якщо цей перехід відбуватиметься усім класом з учителем.
Тож, директорка ліцею №10 Тетяна Федорів запропонувала: залишити в закладі освіти початкову і середню ланку з розрахунку по два класи на кожній паралелі. За її та колективу підрахунками, таку кількість учнів можна розмістити в окремому корпусі, який буде відокремленим від академічного ліцею.
Позиція ОДА: робіть, що хочете, але витримайте вимоги законодавства
У п’ятницю в Калуській міській раді відбулася зустріч за участю міського голови Андрія Найди та інших представників місцевої влади, директорів навчальних закладів громади, депутатів, управління освіти — всіх тих, хто має приймати рішення та реалізовувати реформу. На зустріч приїхав і директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович. Він каже: в освітньому законодавстві чітко прописали, що академічний ліцей має функціонувати як окрема юридична особа і навчатися в ньому мають лише старшокласники (10-12 клас).
“Неможливо приймати рішення, покликаючись тільки на статистичні дані по Калуській громаді. Ми повинні забезпечити доступ до академічного ліцею і учням із сусідніх громад”, — наголосив посадовець.
Він акцентував, що освітню мережу зараз планують не на рік-два, а на довгу перспективу. Також — що велика кількість дітей, які навчатимуться в академічному ліцеї, потребуватиме великої кількості кабінетів, адже в старшій школі передбачено дуже багато поділів і профілів навчання.
“Реформа завжди не є популярною, але ми повинні думати про те, що вона робиться в інтересах дитини, в першу чергу. Коли ми зробимо всі ці простори, коли буде освітня траєкторія з відповідними кластерами, програмами, то це буде конкурентоздатний ліцей. Буде конкуренція за ліцеїста і, якщо у вас, в Калуші, буде крутий ліцей, до нього приїдуть і ті діти з інших громад, яких ми не враховували”, — вважає Віктор Кімакович.
На його думку, в промисловому Калуші, який завжди був одним із найбільших в області, демографічні показники з часом будуть суттєво поліпшуватись. Треба перейти демографічну кризу, каже він, але створити високоякісний освітній заклад. Ліцей №10, на думку обласного освітянина, насправді підготовлений і може зробити перехід до статусу академічного майже безболісно:
“Спочатку вивести початкову ступінь. Це безболісно, як на мене, бо перехід відбувається разом з учителями, цілим класом. А гімназійну ступінь (5-9 класи, — ред.) можна забирати двома шляхами. Перший шлях — революційний і може мати багато шуму, а другий — коли ми поступово вже не набираємо п’ятий клас чи інші”.
При цьому ОДА не наполягає, щоб академічним ліцеєм обов’язково був саме десятий: якщо місцева влада спільно з освітянами вирішить, що академічним буде інший заклад, то це погодять, але за умови, що тоді вже з того закладу виведуть початкову і середню ланку й створять умови для навчання старшокласників. Ніяких виключень для Калуша бути не може.
Що каже влада Калуша та управління освіти?
Обговорення у міській раді загалом тривало понад дві години. Висловлювали різні думки: аналізували кошти, які були вкладені у ліцей №10 з міського, державного бюджетів та інших джерел, говорили про ті кадрові зміни, які певною мірою торкнуться всіх навчальних закладів громади, йшлося також про інтереси дітей, народжуваність і її динаміку… Зачіпали також тему ймовірного призупинення реформи на час воєнного стану (звернення до вищих органів влади вже приймають деякі громади). Цю позицію зокрема під час обговорення підтримала депутатка Ольга Сікора.
“Коли зараз говорять про відтермінування, то це просто дивно слухати, — заперечила депутатка Ірина Павлів, яка працює в освіті та є дотичною до багатьох процесів, пов’язаних з реформуванням (була членом експертної групи МОН, коли працювали над стандартом профільної школи, допомагала з розробкою програм, підручників і посібників). — Дивно слухати про відтермінування, бо тоді ми тих дітей, які зараз навчаються у восьмому класі, кидаємо у методичний вакуум. Яким чином ви собі уявляєте увесь цей процес, якщо ми гальмуємо реформу? Ми що повернемося зараз до старих програм? Це ж нереально… Академічний ліцей — це не просто зміна вивіски на закладі освіти. Мусимо знайти компромісний варіант, аби були задоволені всі”.
Заступниця міського голови Надія Гуш озвучила як ідею, можливо, компромісний варіант — забрати з ліцею початкову школу, але залишити середню.
Депутатка Оксана Савчук закликала керуватися справедливим підходом по відношенню до всіх закладів освіти громади, частина з яких, до прикладу, уже не набирає десятикласників, бо першою потрапила під поступову реалізацію реформи. Схожу думку висловлювала й начальниця управління освіти Ірина Люклян:
“Ми повинні розуміти, що в нас є 21 заклад загальної середньої освіти і треба розуміти, що вони теж щось втрачають… Ми повинні подбати про інтереси всіх дітей”.
Андрій Найда зауважив, що зараз є фактично три види розрахунків (управління освіти представило свій, ліцей №10 — свій, а обласний департамент — ще інший). Треба те все звести докупи, перевірити і тоді подивитися ще раз, бо зараз, каже міський голова, приймати жодних рішень ще не можна. Тож, наразі питання залишається відкритим. Орієнтовний дедлайн для кристалізації рішення — літо 2026 року.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
