Ніч у Карпатах: чому гірські притулки досі не гарантують безпеки мандрівникам

Пошук нічлігу в Карпатах нерідко перетворюється для туристів на випробування, де на кону — не комфорт, а безпека. Відсутність системи гірських притулків і культури відповідального користування змушує мандрівників покладатися на випадок, особливо взимку.

Повідомляє Інформатор з посиланням на Інформатор Коломия.

Морозний зимовий день у горах. За плечима можуть бути кілометри засніженого маршруту, на ногах — мокре взуття, у тілі —  відчуття втоми, яка відчувається з кожним кроком. Попереду — колиба, позначена на мапі як прихисток. У реальності ж вона часто виявляється зачиненою або непридатною для ночівлі…

Для багатьох туристів у Карпатах це типовий сценарій мандрівки.

Гірські притулки, які мали б стати порятунком в екстрених ситуаціях, нерідко залишаються лише умовною позначкою на туристичних картах. Багато із них або зруйновані, або зачинені. Поки у соцмережах домінують естетичні світлини з готелів і чанів курортних зон, практичний сегмент гірського туризму продовжує занепадати.

Занедбана колиба неподалік гори Гропа, що на Надвірнянщині

Дерев’яна колиба без опалення, але без щілин, здатна утримувати температуру на рівні 0-3°C навіть у сильний мороз. Натомість прихисток із пічкою дозволяє прогріти приміщення до комфортних +20°C. Втім, тепло часто має свою ціну. Чимало пічок у карпатських колибах давно відслужили свій термін. Вони димлять, пропускають чад і перетворюють нічліг на випробування для дихання. У результаті мандрівники змушені обирати між теплом у диму або холодом у чистому повітрі.

Ця проблема підводить до ширшого питання — культури гірських притулків. У країнах Скандинавії, досвід яких часто наводять як приклад, діє система відкритих хатин. Вони обладнані справними пічками, запасами дров, їжі та медикаментів і функціонують на принципі довіри: користуєшся — дбай.

В Україні ситуація протилежна. Якщо колиба доглянута і придатна для ночівлі, вона, дуже часто, виявиться зачиненою на масивний замок. Причина — страх власників, зокрема пастухів або лісників, перед вандалізмом і руйнуванням.

Нині утримання та відновлення гірських притулків у Карпатах переважно тримається на волонтерах і небайдужих рятувальниках. Єдиної державної програми або централізованої мережі, яка б відповідала за ці “точки порятунку”, не існує. Окремі приклади відновлених або новозбудованих прихистків у Карпатах усе ж є. Проте це найчастіше заслуга відповідальних мандрівників та волонтерів.

Оновлений прихисток “Під Конем” на маршруті до гори Грофа неподалік Осмолоди

Зрештою, культура гірських притулків — це не лише про стіни й пічки. Це про відповідальність і повагу між людьми, які можуть ніколи не зустрітися, але здатні подбати про безпеку одне одного.

Фото: Інформатор Коломия

Читайте також: Веселка над обсерваторією та осінні барви Чорногори | ФОТО

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08