Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Віталія Романишина

Віталій Романишин

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Віталія Романишина — сапера інженерно-саперного взводу 3-го механізованого батальйону 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила.

Віталій Романишин народився 10 лютого 1988 року у селі Завій. У родині мав сестру та брата, однак брат загинув за трагічних обставин у 10-річному віці. Навчався у місцевій сільській школі, любив математику та спорт. Був помічником для батьків, вихованим і слухняним хлопцем.

Після закінчення 9 класу вирішив продовжити навчання в Івано-Франківській спортивній школі, де займався футболом. Любов до цього виду спорту йому прищепив батько, а вже під час навчання у спортшколі Віталій разом із командою неодноразово ставав переможцем різних змагань.

У 2005 році Віталій Романишин вступив до Брошнівського професійного лісопромислового ліцею. Був доброзичливим, товариським, душею компанії. Після завершення навчання працював охоронцем в Агентстві економічної безпеки, згодом — верстатником деревообробних верстатів та слюсарем-ремонтником на одному з підприємств.

У 2020 році Віталій Романишин вступив до лав Збройних сил України. Служив разом із племінницею та її чоловіком, підтримували один одного та допомагали у службі. Виконували бойові завдання у Донецькій та Луганській областях.

Згодом Віталій опанував професію сапера. Навчання давалося йому легко, він був відважним, рішучим і завжди знаходив вихід із непростих ситуацій. За сумлінну службу був нагороджений медаллю “Ветеран війни”.

Під час служби в армії зустрів кохану жінку. Початок повномасштабного вторгнення застав їх у місті Попасна Луганської області. Разом вони пройшли багато випробувань. Жінка мала можливість повернутися додому, однак залишилася поруч із коханим до кінця.

3 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Віталій Романишин отримав вибухову травму, несумісну з життям.

Свій останній спочинок воїн знайшов на кладовищі рідного села Завій.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, Указом Президента України №359/2022 від 22 травня 2022 року Віталія Романишина було нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08

Нагору