Гора Піп Іван Чорногірський — одна з найзагадковіших і найвеличніших вершин Українських Карпат, яка зі своєю висотою 2028 метрів поступається лише Говерлі та Бребенескулу.
Пише Главред, передає Інформатор.
Проте славу горі Піп Іван принесла не лише її висота чи легендарна обсерваторія “Білий Слон”, а й назва, походження якої вже багато десятиліть викликає палкі суперечки серед дослідників, краєзнавців та місцевих мешканців. Історія імені цієї вершини оповита легендами, що балансують між релігійними переказами та поетичною уявою гуцулів.
Найпопулярніша версія, яка найчастіше звучить від провідників, пов’язана зі скелею, що колись височіла на вершині. За переказами, ця кам’яна брила за своїми обрисами нагадувала постать священника у довгій рясі. Саме цей візуальний образ нібито й дав горі ім’я “Піп Іван”. Однак сьогодні перевірити правдивість цієї версії неможливо, адже з часом скеля була зруйнована вітрами чи змінами ландшафту, залишивши по собі лише топонім. Інша церковна легенда розповідає про реальну людину — місцевого попа на ім’я Іван. Розповідають, що він показував шлях вірянам, які щороку у ніч на Івана Купала підіймалися на Чорну Гору для нічної молитви. Вдячні люди почали називати вершину на честь свого провідника, і ця назва закріпилася в народній пам’яті.
Проте існує й інша, лінгвістична та найбільш поетична версія, яка не має стосунку до релігії. Місцеві гуцули здавна називали вершину “Попіван”. Це слово походить від слова “попіває”, що місцевою говіркою означає “наспівує”. Сильні вітри, які постійно гуляють між кам’яними брилами Чорногірського хребта, створюють специфічний гул, схожий на протяжну пісню. Згодом автентичне “Попіван” у документах та на мапах трансформувалося у більш звичне для людського вуха “Піп Іван”.
Окрім своєї офіційної назви, вершина відома як Чорна Гора, що дала назву всьому хребту. Вона приваблює мандрівників не лише етимологічними загадками, а й суворим характером. Клімат тут вважається одним із найскладніших в Україні: густі тумани, штормові вітри та морози, що сягають -25 градусів, є звичною справою. Похід із Дземброні до обсерваторії займає від 8 до 10 годин виснажливого шляху, проте кожен, хто долає цей складний маршрут, отримує можливість доторкнутися до таємниці “співаючої” гори, чия назва і досі залишається однією з головних загадок Карпат.
Фото з фейсбук-сторінки Гірські рятувальники Прикарпаття.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
