В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Василя Луцана

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Василя Луцана — матроса, оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802.

Василь Луцан народився 24 лютого 1989 року у селі Слобідка Калуського району Івано-Франківської області. Усе дитинство він провів у рідному селі. У 1996 році розпочав навчання у Кудлатівецькій початковій школі, а згодом продовжив навчання у Перевозецькій ЗОШ І-ІІ ступенів, де здобув середню освіту. Василь був тихим, врівноваженим, чуйним та відкритим хлопцем, ніколи не тримав образ, про що згадував його однокласник Микола Яцущчак.

Після закінчення школи він продовжив навчання у Войнилівському ПТУ №34, яке успішно закінчив у 2000 році, дуже захоплювався технікою. Працював у КП “Калушавтодор”, допомагав сестрі та мамі.

У червні 2023 року Василь був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України, де обійняв посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 1-го батальйону морської піхоти військової частини А2802 у званні матроса.

У житті Василь був тихим, спокійним і добрим. Він став на захист рідної землі та її незалежності, бо мав велике серце, переповнене любов’ю до України, рідної землі, мови, природи та людей. Молодий і мужній воїн мав мрії та плани на майбутнє, проте російські окупанти зруйнували його життя.

Василь Луцан загинув 9 серпня 2023 року внаслідок поранень, несумісних із життям, під час виконання бойового завдання в результаті мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Старомайорське Донецької області. Хоробрість Василя є прикладом незламності та самопожертви у служінні своєму народові та рідній землі.

Сестра Героя Леся згадує: «В той день загинуло дуже багато наших хлопців, близько 200 осіб накрило ворожою артилерією. Мій брат був націоналістом, любив партизанські пісні і з 2014 по 2015 рік допомагав хлопцям копати окопи. Він був з тих, хто за власним бажанням і покликом серця хотів боронити свою країну від ворога».

Похований військовослужбовець Василь Луцан у рідному селі Слобідка. Меморіальна дошка на його честь встановлена на фасаді Войнилівського професійного ліцею.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08