Будівництво вітрових електростанцій у високогір’ї Українських Карпат може поставити під загрозу унікальні екосистеми та рідкісні види тварин. Екологи застерігають: розвиток “зеленої” енергетики не має відбуватись ціною знищення останніх диких ландшафтів Європи.
Розповідає Інформатор.
Українські Карпати вже довгий час залишаються одним із небагатьох куточків Європи, де збереглиця цілісні природні екосистеми, праліси та простори, необхідні для життя великих хижаків. Серед них бурий ведмідь та рись євразійська, а також тисячі інших видів — від рідкісних рослин до ґрунтових організмів.
Проте високогір’я дедалі частіше розглядають як територію для розміщення вітрових електростанцій. Екологи розповідають: спорудження турбін неможливе без прокладання доріг, ліній електропередач та підстанцій. У результаті — єдиний простір лісів і полонин розпадається на ізольовані ділянки.
Для великих хижаків це критично, адже вони потребують значних територій для пошуку їжі, міграції та збереження генетичного різноманіття. Саме тому їх називають “парасольковими видами”: збереження середовища існування ведмедя чи рисі автоматично означає захист багатьох інших організмів.
“Неможливо врятувати ведмедя, не врятувавши ліс, у якому він живе. А рятуючи ліс для ведмедя, ми одночасно рятуємо тисячі видів, які не мають такого “зіркового” статусу, але є не менш важливими для природи”, — зауважує зоолог та менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Ігор Дикий.
За офіційними даними, в Українських Карпатах мешкає близько 350 бурих ведмедів. Загальна чисельність рисі в Україні становить орієнтовно 500 особин, із яких близько 400 — у Карпатах. Обидва види занесені до Червоної книги України та перебувають під міжнародним захистом.
Окрім фрагментації середовища, фахівці вказують на інші ризики: шум і вібрації створюють “зони відчуження”, а мігруючі птахи можуть гинути від зіткнень із лопатями турбін. Прокладання доріг змінює мікроклімат, сприяє проникненню інвазивних видів та руйнує ґрунти, які у високогір’ї формуються століттями.
“Високогір’я (альпійський та субальпійський пояси) займає менше 1% площі Українських Карпат і є цінним ландшафтом в Україні, який багатий на рідкісні, ендемічні та реліктові види. Тому порушення таких екосистем несе значні загрози для біорізноманіття країни”, — підкреслює кандидат біологічних наук, менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Роман Черепанин.
Екологи також звертають увагу на потенційні наслідки для місцевих громад: ерозія ґрунтів може спричиняти зсуви та паводки, а індустріалізація ландшафтів — зменшити туристичну привабливість регіону.
Водночас у WWF-Україна наголошують: розвиток відновлюваної енергетики є необхідним, однак проєкти слід реалізовувати на деградованих або вже освоєних територіях із проведенням повноцінної оцінки впливу на довкілля.
За інформацією екологів, нині розробляють проєкти будівництва вітропарків на низці високогірних територій, зокрема на полонині Руна. У 2025 році там розпочали підготовчі роботи для встановлення 30 турбін.
У лютому 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило про позитивний висновок щодо проєкту на полонині Руна. Водночас експерти WWF-Україна заявляють про виявлені невідповідності в матеріалах оцінки впливу на довкілля та застерігають від можливого “ефекту доміно” — поширення забудови на інші гірські масиви.
Фото: WWF-Україна
Читайте також: “Там мною керує природа”: мандрівник із Долини підкорює крижані вершини та моржує вже понад 20 років
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
