У середині ХХ ст. срср говорив про можливу нову глобальну війну, а у Калуші та районі збільшувалася кількість чекістів. Восени 1948 року заокеанська Свобода оприлюднила цифри, які свідчили про безпрецедентну концентрацію силовиків у районі — 1 чекіст на 9 українців…
Пише Інформатор.
Поки різноманітні експерти стверджують, що на тлі війни США проти Ірану на Близькому Сході світ перебуває на порозі Третьої світової війни, цю ж світову війну вбачали ще у далекому 1948 році комуністи в СРСР. Побоюючись її початку, а ще більше — повстання українських націоналістів, каральні правоохоронні органи почали заселяти до Калуша і населених пунктів району своїх шісток-чекістів.
Про це ще у вересні 1948 року інформувала заокеанська Свобода. З публікації дізнаємося цікаві статистичні дані – на Калущину було завезено 3 тисячі чекістів, а один чекіст припадав на дев’ять українців:
“З поінформованих джерел повідомляють про істеричні заходи безпеки, що їх робить Москва головно в Західній Україні, передбачаючи третю світову війну та зі страху перед українським повстанням. В останньому часі в цій частині України сильно скріплюється військові гарнізони, доповнюючи їх головно “вірними” частинами МВД.
Для прикладу можуть послужити деякі конкретні дані про советські війська в повіті Калуш, Станиславівської області. В самому Калуші є 1,300 енкаведистів, в Підгірках 60, в Хотині 12, в Студінці 25, в Сівці Калуській 19, в Кропивниках 60, в Толині 36, в Трачці Брошнів 600, в Рипʼянці 300, в Яворівці 300 і т. д.
В загальному на всіх 25.000 мешканців в тих місцевостях Калущини з понад 3,000 чекістів, так, що на кожних 9 українців припадає один чекіст. Про подібні заходи Советів повідомляється теж і з інших місцевостей Західної України”, — дізнаємося із матеріалу у заокеанській газеті.
Витяг з газети “Свобода” від 29 вересня 1948 року
З огляду історії і сьогоднішніх подій ці дані мають значну джерельну вагу та свідчать про страх радянської верхівки перед українським національно-визвольним рухом. Далі подаємо конкретні цифри по населених пунктах, що згадані у газетній вирізці:
- Калуш — 1,300 енкаведистів
- Підгірки (з 1972 року мікрорайон Калуша) – 60;
- Хотінь (з 1972 року мікрорайон Калуша) — 12;
- Студінка — 25
- Сівка-Калуська – 19,
- Кропивник – 60;
- Толин (Лолин) – 36;
- Трачка Брошнів – 600,
- Ріпʼянка — 300;
- Яворівка – 300;
Читайте також — 28 нерозірваних авіабомб, знищений поїзд та пошкоджені будинки: як німці бомбардували Калуш у червні 1941 році
Здавалося б, звичайні цифри. За даними 1939 року, у Калуші на той момент проживали 13 800 жителів. Втім, це свідчить про те, що на заході України наприкінці 1940-х років націоналістичний рух мав міцну основу у вигляді структур Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Бої між відділами УПА та загонами НКВС є тому підтвердженням.
Схоже, що комуністи більше остерігалися не стільки світової війни, скільки перемоги українського визвольного руху та здобуття Україною незалежності. Це пояснює, чому радянські спецслужби поспіхом розширювали свою агентурну мережу в Станіславській області, зокрема на Калущині.
Водночас статистика, наведена у Свободі, потребує критичного осмислення як джерело еміграційної преси. Газета активно висвітлювала події на заході України, спираючись на повідомлення з підпілля та свідчення біженців. Такі публікації є цінним свідченням настроїв і сприйняття подій за океаном.
Наведені статистичні дані свідчать про високий рівень напруги між радянськими спецслужбами та місцевим населенням.
До теми – Калуська залізниця у полум’ї Другої світової війни: історія родини Сенчуків
Фото ілюстративне/з сайту Калуської міської ради
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
