В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Віталія Мельника

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Віталія Мельника, з позивним “Калуш” — солдата, номера обслуги першого мінометного розрахунку першого мінометного взводу мінометної батареї 252 батальйону морської піхоти “Штурм” 112-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А4659.

Віталій Мельник народився 10 березня 1986 року в селі Кудлатівка Войнилівської громади Калуського району. Був старшим сином у сім’ї, мав сестру. Навчався у місцевій початковій школі, згодом — у Перевозицькій загальноосвітній школі. У 2001–2004 роках здобував професію столяра-деревообробника у Калуському вищому професійному училищі №7.

Після навчання працював за спеціальністю, пізніше — у сфері будівництва, їздив на заробітки за кордон. В останні роки перед повномасштабною війною працював на місцевому підприємстві “Ґудвеллі Україна”. Будував плани на майбутнє, мав багато мрій.

Віталій дуже любив природу: ліс, гриби, риболовлю та мисливство. Це були його улюблені заняття. Також він обожнював собак. Рідні та друзі згадують його як світлу, щиру та позитивну людину, веселого і надійного товариша. Він був справжнім патріотом України, турботливим сином для батьків, люблячим братом і уважним дядьком для племінників.

З початком повномасштабної війни, не вагаючись, вступив до лав територіальної оборони. Згодом був направлений до Центру фахової підготовки, де пройшов навчання у Великій Британії. Після завершення підготовки його направили на доукомплектування військового підрозділу.

Пройшовши смугу перешкод, Віталій отримав право носити берет морського піхотинця, чим дуже пишався. Його побратим Олександр згадує, що напередодні відправлення в зону бойових дій військовим запропонували можливість відмовитися. Однак усі лише посміялися, а Віталій сказав, що це найкраща новина, адже хто ж відмовиться від можливості звільняти Україну від окупантів.

Він був сміливим, рішучим і відважним воїном, прагнув якнайшвидшої перемоги України. Воював на Лиманському напрямку поблизу Кремінної, де тривали інтенсивні бойові дії. За час служби зарекомендував себе виключно з позитивного боку, користувався авторитетом серед побратимів, був добре підготовленим військовослужбовцем із високим рівнем мотивації до служби та професійного самовдосконалення. Завжди залишався чуйним і ввічливим до оточуючих.

Загинув Віталій Мельник 16 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Торське Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям. У військовій частині зазначили, що він проявив мужність, героїзм, стійкість і рішучість, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

Поховали захисника 25 грудня у рідному селі Кудлатівка. Йому назавжди 36 років.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України від 7 квітня 2023 року №198 солдата Віталія Мельника нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08