Калуш До сайту

Повітове місто на рівні театру: оперна сенсація Калуша 1930 року

Влітку 1930 року Калуш перетворився на оперну сцену: аматорські сили місцевої “Просвіти” зібрали повну залу, щоб показати “Катерину” М. Аркаса — і виявилося, що маленьке повітове місто здатне на рівень професійного театру.

Розповідає Інформатор.

Повна зала, аматорський колектив і амбіція поставити оперу — так у Калуші зустріли “Катерину” в 1930 році. Ось як це описувала львівська газета “Діло” у червні 1930 р:

Витяг із газети “Діло” за 18 червня 1930 р

“КАЛУШ. (Вистава опери “Катерина”) Заходами місцевої філії “Просвіти” виставлено тут у перший день Зелених Свят оперу М. Аркаса “Катерина”. Вистава пройшла незвичайно вдатно. Хоч наше місто не начислює багато охочих співати, зібрано щасливо до цієї вистави всіх охочих аматорів. Хто бачив цю виставу, мав вражіння не гірше за виставу котроїсь кращої нашої професійної дружини. А це доказує, що при добрій волі, охоті і праці можна вивести у нас і тяжчі річи. В ролі Катерини виступила оперна співачка Ольга Дівничева, котра оперу також режисерувала. Зібрана доволі численно публика (що до того й культурно заховувалася!) насолоджувалася не тільки її сильним, гарним голосом, але й захоплюючим відтворенням креації Катерини. Інші партнери: проф. Ребрик (Андрій), п-ні Аронцева (мати), Ів. Аронець (батько), Мик. Когут (москаль Іван) виконанням своїх роль як з боку вокального, так і сценічного творять ансамбль, шо підноситься далеко понад рівень аматорства. Більші, ніж звичайно, хори, рухливі мальовничі гуртові сцени, дбайливість в обставлені сцени, костюмах то-що, прегарний “козачок” у 2-і й дії, виконаний паннами Біленькою, Мандриківиою, Посацькою і Книшівною та панами Кочаном і Мацолою, музика під батутою д-рі Михайла Воробця, зложена з фортепяну (пані Решетиловичева) і з 5 інструментів усе те зложилося на цілість, на яку з приємністю й подивом гляділа публика, як на вислід завзятої праці наших мельоманів. Щасть, Боже, дальшій праці ! Присутній”, — витяг з газети “Діло” за 18 червня 1930 р.

Цей опис показує, що навіть у невеликому повітовому місті на початку ХХ століття існувало активне культурне середовище. Аматорські сили, об’єднані навколо “Просвіти”, фактично виходили на рівень професійного театру. Важливо й те, що публіка була не лише численною, а й дисциплінованою — це свідчить про сформовану театральну культуру в Калуші.

Варто відзначити Ольгу Завадську-Дівничеву. У 1982 році у журналі “Наше Життя”, що видавався Союзом Українок Америки подається біографічна довідка про неї. Народилася у 1893 році в Коломиї у сім’ї Завадських. У 1917 році вийшла заміж за військового Антона Дівнича.

“Спершу жили вони в Калуші, потім у Львові, потім у Станиславові. Всюди, де вона жила, провадила хор і організувала сценічні вистави”

Згодом переїхала до Балтимора, де жила до смерті у серпні 1981 року.

Ольга Завадська-Дівничева (стоїть друга справа). Джерело: Історична Правда. Посмертна згадка про Ольгу Дівчнич із журналу “Наше Життя”, виданий Союзом Українок Америки за 1982 р.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08