Смачні лемківські кльоцки, зварені на вогні у казанах, сьогодні стали однією з родзинок великого заходу, що відбувся у маленькому селі на Калущині, адже у Ріпному відкрили музей і встановили рекорд.
Інформатор відвідав село і розповідає деталі заходу.
Замахнулись господині на серйозну кількість — 132 кілограми. У штуках — 10 тисяч 564! В одному кілограмі — приблизно 80 кльоцків. А до них буде і перчик, і квасолька, щоб людям було смачно і саме дійство було не лише заради рекорду, а і задля дійсно яскравих смакових вражень.
Варіння тривало кілька годин поспіль у великих металевих казанах просто неба. Загалом використали кілька сотень кілограмів інгредієнтів, а процес ліплення розпочали ще о шостій ранку, щоб встигнути до основної частини заходу.
Детальніше у нашому репортажі:
Встановлення рекорду відбулося у межах відкриття Музею лемківсько-бойківської спадщини — простору, що покликаний зберігати історію, традиції та культурну ідентичність регіону. У розмові з Інформатором директорка музею Віра Червак розповіла, що на створення музею пішло близько 1,5 року, а експонати збирали по цілому селу:
“Спочатку була одна маленька світлиця, а потім люди почали приносити експонати і у нас стало дві та навіть три кімнати. Власниця хати-музею Ганна підтримала нас і була дуже задоволена. Наше село було колись дуже багатим, люди були газдами і мали дуже багато всього. З кожної хатини – та по експонату”.
Пані Віра каже, що у музеї зберігається близько 460 найрізноманітніших експонатів та відкрила секрет, що планують відкриття четвертої кімнати, але… вже на другому поверсі. Відвідувачі матимуть змогу побачити автентичні бойківські та лемківські рушники і вишиванки, столітні гасові лампи, ліхтарі та навіть старенькі желізка (праска). Окрім цього багато є посуду – тарілок, глечиків, кружок.
Найстарішим експонатом у музеї є єврейська скриня 1916 року. Додамо, що від Київського товариства “Лемківщина” імені Богдана-Ігоря Антонича до музею у Ріпному було подаровано лемківську заслінку 1947 року.
10 564 — саме таку рекордну кількість лемківських кльоцків було роздано в мажах цієї культурної події. Рекорд України у категорії “Розміри, масові заходи” зафіксували представники Книгих світових рекордів.
Лемківські кльоцки та документ, що засвідчує встановлення рекорду України у Ріпному
Музичним сюрпризом був виступ народної артистки України Оксани Білозір, яка не лише заспівала свої хіти, але й взяла участь у святковому розрізанні стрічки, поласувала кльоцками. У коментарі Інформатору, співачка відзначила, що їй приємно розділити радість відкриття музею разом із жителями Ріпного:
“Це неймовірно. Великий приклад Анни Красюк, яка не покинула свою хату, а вирішила тут зробити музей. Це надбання наших предків. Сьогодні увесь світ здивований нашою культурою та нашою їжею. Знають про борщ, вареники, налисники. Тепер у світі будуть знати про кльоцки”
Варто зазначити, що ще одним важливим етапом сьогоднішнього свята було висадження пам’ятного саду. Він налічує кілька десятків молодих дерев. Кожне — з іменною табличкою на честь загиблих військовослужбовців із Дубівської громади. Як зазначають організатори заходу, сад стане пам’яттю про всіх українців, які боролися за волю та незалежність України.
Символічно було посаджено деревця у пам’ять про Ірину Фаріон, а Оксана Білозір разом із Вірою Червак посадили дерево в пам’ять про відомого українського композитора, якого у травні 2000 року побили до смерті у Львові – Ігоря Білозіра.
Зазначимо, що на відвідувачів очікувала виїзна торгівля, а також експонати музею “Патріот” із Тисова, а представники “Резиденція янголів” із Долини привезли до села 12 янголів, які були зроблені на Луганщині. Як зазначила очільниця музею Олена Стеценко Луганщина та Бойківщина — єдині, адже це два куточки однієї єдиної України.
Кожен охочий міг скуштувати тарілочку смачних кльоцків, добававши ще квасольки та перчику. Інформатор теж не встояв перед автентичною українською стравою.
Читайте також – Пам’ять у експонатах війни: як у Калуші створюють музей бойового шляху 79 батальйону | ВІДЕОРЕПОРТАЖ
Нагадаємо, що у селі Добровляни Новицької громади мешканці власними силами облаштовують етнохатинку в приміщенні старої школи. Тут планують зберегти речі з минулого та створити живий осередок української культури.
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
