Обвинувачені у змові ексдиректор “КЕК” та підприємиця дали свідчення у Калуському суді. Чи визнають вину?

Ані колишній директор КП “Калуська анергетична компанія”, ані підприємиця, яких судять у Калуші за двома статтями Кримінального кодексу, в суді не визнали своєї вини. Вони вказали на низку обставин, які призвели до виникнення проблем із виконанням договорів на 130 тисяч гривень, але самі договори, запевняють, були виконані. Тож, обвинувальний акт вважають надуманим, а дії правоохоронців Петро Шевчук назвав цирком.

Інформатор розповідає детальніше.

У Калуському суді відбулося ще одне засідання у справі на 130 тисяч гривень, у якій фігурують колишній директор “Калуської енергетичної компанії” та приватна підприємиця. За версією слідства, на початку лютого 2022 року сторони уклали три договори на виконання проєктів. Документація вчасно виготовлена не була, але акти здачі-приймання надання послуг були підписані і це стало підставою для проведення відповідної оплати у листопаді 2022 року. Минулого місяця в суді завершили допит свідків у справі, а зараз мали слово самі обвинувачені.

Першою на запитання суду та учасників процесу відповідала підприємиця. Вона одразу зазначила: будь-якого злочину не вчиняла. У водогосподарській галузі, каже, працює вже понад 20 років, а послуги, пов’язані з виконанням дозвільних документів як ФОП вона надає по всій Україні, а не лише в Івано-Франківській області.

Зі слів Світлани Федюк, у 2021 році вона погодилася зробити для КЕК паспорти свердловин  і спецдозвіл на надра. Уже наприкінці жовтня до Державної служби геології і надр України була надіслана документація для отримання спецдозволу, а в лютому 2022 року вона почала реєструвати свердловини.

У цей час на КП відбулася перевірка Державної екологічної інспекції і був виданий припис, одним із пунктів якого було “надати інформацію щодо проєктів зон санітарної охорони водозаборів“.  Термін виконання — до 10 березня 2022 року, а отримати спецдозвіл на надра — до 10 липня 2022 року.

З цими термінами, пояснювала обвинувачена, якраз і виникла ключова колізія: надати проєкти зон санітарної охорони до березня, коли нема спецдозволу, це дивна вимога. Якби навпаки — було б більш логічно.

“Я знаю послідовність виконання документів в Україні, згідно з законодавством… Ми отримуємо спецдозвіл на надра. Його спочатку дають на 5 років, а потім — на 20… Я роблю його, а кажуть, що треба цей проєкт зон… Я погодилася їх виготовити, але чекаю цей спецдозвіл, бо мені важливо, що напише геологія. При цьому комунальному підприємству треба виконати припис, бо буде їм штраф”, — пояснила початкову хронологію подій підприємиця та додала, що, станом на 17 лютого 2022 року, в неї була документально підтверджена інформація, що спецдозвіл на надра буде отримано (до повномасштабної війни це відбувалося здебільшого в місячний термін, зазначила вона).

Але почалася війна і видача документації, відповідно до постанови Кабміну, призупинилася на невизначений термін.

“Спецдозвіл на надра у мене відтягується і я не розумію, що буде написано про проєкти зон санітарної охорони”, — деталізувала ФОП.

Відтак, не отримавши потрібної інформації, вона проєкти таки зробила і на початку серпня передала їх на КЕК з умовою: буде спецдозвіл на надра — доповнить ним документацію. На комунальному підприємстві підписали акти виконаних робіт, а згодом Світлана Федюк написала гарантійного листа, що безкоштовно доробить документацію.

“7 листопада я отримую спецдозвіл на надра, де я бачу, що пише: впродовж п’яти років затвердити запаси підземних вод у ДКЗ України, а наступним пунктом — розрахувати межі зон санітарної охорони водозабору та дотриматися їх, що і було зроблено”, — зазначила виконавиця договорів у суді.

У січні 2025 року стало відомо про аудит на КП “КЕК” і підприємиці кажуть повернути 130 тисяч гривень, які вона отримала за результатами виконання попередніх договорів, “щоб не попасти в акт ревізії”. Вона запевняє, що не вникла у суть проблеми через зайнятість і надто швидко повернула кошти. Але вже після цього у кількаденний термін таки проконсультувалася з юристами і подала на підприємство вимогу повернути їй кошти за виконану роботу. Коли цього не сталося — пішла із позовом у Господарський суд.

Зазначимо, що по всіх трьох договорах є рішення Господарського суду, якими задоволено вимоги Світлани Федюк: КЕК має оплатити заборгованість (130 тисяч гривень) перед нею та компенсувати близько 10 тисяч гривень судових зборів.

“Проєкти зон санітарної охорони — це про якість підземних вод, про те, що споживає населення. Це важливе питання для громадськості. Але до тарифів на воду воно ніяк не відноситься”, — зауважила під час допиту підприємиця та наголосила, що він дуже поєднаний із спецдозволом на надра.

Розповідаючи про обставини справи, вона нагадала також, що у 2024 році підприємиця почала працювати на новому ноутбуці, також в середині квітня того ж року вона міняла свою печатку у зв’язку з її втратою. Про це вже йшлося у попередніх засіданнях.

Загалом лінія захисту послідовно наполягає: змови між директором комунального підприємства та виконавицею підрядів не було: вони не були особисто знайомі до цього судового процесу, не контактували і навіть не зідзвонювалися. Підприємиця в усіх робочих питаннях контактувала з головним інженером підприємства, а директор хіба що ставив підпис на вже підготовлені та перевірені його підлеглими документи.

Екскерівник, а нині начальник юридичного відділу “Калуської енергетичної компанії” Петро Шевчук у суді зазначив, що обвинувальний акт є цілком надуманим і безпідставним. Припис екоінспекції, що з’явився на початку 2022 року, комунальне підприємство виконати було зобов’язане, тому й були укладені три договори з підприємицею.

“Увесь об’єм робіт був зроблений повністю. Вони (документи, які мала виготовити підприємиця, — ред.) були надані і зберігалися у ВТВ (виробничо-технічний відділ, — ред.), там де їм і місце…” — сказав він.

На питання бачив чи не бачив, перевіряв чи не перевіряв цю документацію сам Петро Шевчук він відповів, що це було завданням головного інженера і сумніватися, що він усе належно перевірив, забрав і віддав на зберігання підстав не було:

“Я на день підписую більше ста документів (акти про надання різних послуг, акти про врізку лічильників людям, про розмежування…). Я не можу це все перевіряти. Для того є відповідальні працівники. А документи я бачив у ВТВ, я знаю, що вони там були завжди”.

За словами посадовця, всі ці події відбувалися в часі, коли “КЕК” лише починала роботу і треба було виконати величезну кількість задач, а ще і почалася повномасштабна війна, разом із якою люди просто перестали платити за воду і водовідведення. Так тривало кілька місяців.

Чому аудиторам не надали проєкти, якщо вони на той час були виготовлені і зберігалися на комунальному підприємстві? Довкола цього питання у сесійній залі була жвава дискусія. В акті, каже Петро Шевчук, дійсно було так зазначено, але це — суб’єктивна думка інспектора, який його складав, а в припис цього вже не потрапило:

“Якби воно було прописано в приписі, то я вам гарантую на 100%, що підприємство би це оскаржило. Але що зробила перевірка? Вони це не прописали як порушення, не дали припис. А оскаржити підприємство може тільки припис. А розписати в акті перевірки можна все, що хочеш”.

Захисник обвинувачених за результатами цієї дискусії резюмував: справа заходить у лінгвістичну полеміку з приводу слова “не надано”.

За підсумками засідання було погоджено все ж допитати аудиторів. Прокурорка пропонувала викликати усіх чотирьох осіб, які проводили ревізію. Сторона захисту — заперечила, називаючи це затягуванням часу, та запропонувала допитати старшу і відповідальну за підготовку акту людину. Якщо буде потреба в інших, тоді вже викликатимуть і їх. На цьому сторони погодилися та обрали наступну дату судового засідання — 21 травня.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08