Ранок у травні починається зі світла. Воно проходить крізь гілки, малює довгі тіні і на кілька хвилин змінює знайомі місця до невпізнаваності. У цих кадрах — спокій, якого вдень уже не буде.
Розповідає Інформатор.
Травневий ранок заходить у місто тихо — спершу світлом між гілками, потім теплом на вулиці. Сонце ще низько, тому кожен промінь тягнеться довго і чіпляється за все — листя, стежки, траву. Тіні не стоять на місці, вони повільно пливуть, змінюючи форму з кожною хвилиною.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="675" width="1200" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
Дерева в цей час виглядають ніби “підсвіченими зсередини”: свіже листя пропускає світло, і крони стають напівпрозорими, живими. Десь ще тримається ранкова прохолода, але сонце вже бере своє — і ця межа відчувається в повітрі. Тут ще тиша і світло, яке постійно змінює картинку.
Саме в ці хвилини найкраще “ловляться” світло і тіні. Ранок тихо показує деталі, які вдень легко пропустити. І в цьому його особливість.
Ліні вулиць діляться мʼякими тінями, які утворює сонячне проміння. Тут нових сенсів набуває пісня Андрія Кузьменка:
Сонце на стінах
я там де сонце на стелі
танцюю танець пінгвіна
страшно веселий.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08